Новий папа – стара політика?
Конклав обрав нового папу. Яким буде його понтифікат?
8 травня 2025 року конклав Римсько-католицької церкви обрав нового папу римського. Ним став 69-річний Роберт Френсіс Прево, який взяв собі ім'я Лев XIV. Цей кардинал не входив до жодного списку кандидатів на папський престол.
У своїй статті про можливих кандидатів на папський престол ми писали: «Вгадати, хто саме стане папою римським, – вкрай складно, бо на останніх трьох конклавах нікому ще не вдалося назвати ім'я папи римського до оголошення результатів виборів... але якщо пригадати фільм "Конклав", прем'єра якого відбулася 2024 року, то папою може стати людина, ім'я і прізвище якої нині мало кому відомі». Так і сталося – папою став кардинал Прево, і це – повна несподіванка для більшості експертів та аналітиків. То чого ж чекати від нового папи? Давайте розбиратися.
Коротка біографія папи Лева
Кардинал Роберт Френсіс Прево народився 14 вересня 1955 року в Чикаго, Іллінойс, у сім'ї Луї Маріуса Прево (французько-італійського походження) і Мільдред Мартінес (іспанського походження). Здобувши початкову духовну освіту в семінарії августинців, у 1977 році він закінчив Університет Вілланова зі ступенем бакалавра наук з математики і додатковим вивченням філософії. Того ж року Прево вступив до Католицького теологічного союзу в Чикаго, де в 1982 році здобув ступінь магістра богослов'я і 19 червня його висвятили на священника Ордену св. Августина.
Для поглибленого вивчення канонічного права він поїхав до Риму, де в 1987 році захистив докторську дисертацію в Папському університеті святого Фоми. З 1985 по 1986 рік служив на місії в Перу, потім повернувся до США, але незабаром знову очолив августинську семінарію в Трухільо (Перу).
3 листопада 2014 року папа Франциск призначив його апостольським адміністратором перуанської єпархії Чиклайо і звів у сан титулярного єпископа Суфара. Уже з 26 вересня 2015 року він офіційно очолив цю єпархію і був обраний другим віцеголовою Єпископської конференції Перу. Два десятиліття він служив у Перу, де став єпископом і натуралізувався як громадянин країни (у Прево є перуанський паспорт), а потім обійняв одну з найвпливовіших посад у Ватикані.
Йдеться про те, що у 2019 році Прево увійшов до складу Конгрегації у справах духовенства, у 2020 році став членом Конгрегації у справах єпископів, а в 2023 році очолив Департамент у справах єпископів. На цій посаді Прево відбирав кандидатів у єпископи, а також перевіряв єпископів, які в майбутньому ставали кардиналами. У Ватикані зараз кажуть, що саме з цієї причини багато кардиналів голосували за його обрання папою – на знак подяки за єпископські та кардинальські шапки.
У підсумку 30 вересня 2023 року Франциск звів Роберта Прево в кардинали, а вже 8 травня 2025 року він став папою Левом XIV.
Погляди Лева на наявні проблеми
Зазначимо, що конклав з обрання папи Лева проходив протягом двох днів. У перший день голоси розділилися, і домовленостей кардинали з двох найвпливовіших партій (консерватори і ліберали) досягти не змогли. Імовірно, як ми й писали раніше, Прево був обраний саме тому, що його вважали компромісною фігурою, яка зможе об'єднати розірвану сучасним порядком денним РКЦ.
І справді, Прево називають «центристом» і «гідним представником середнього шляху». А про його погляди на найгарячіші та найтривожніші теми говорять, як про помірковані.
Папу Лева вирізняють і деякі особисті якості, які притягують до нього людей. Так, він упевнений, що «єпископ не повинен бути схожий на маленького князька в королівстві». Також новий понтифік вважає, що церковний лідер «по-справжньому покликаний бути смиренним, бути ближчим до тих, кому він служить, йти разом із ними і розділяти їхні страждання». Друзі називають його просто «Боб» (скорочене від «Роберт») і наголошують – він вірить, що «кожен у Церкві має право і обов'язок висловлюватися».
Його вважають людиною хоч і делікатною, але без надмірностей (друзі кажуть, що він може благословити немовля, але не візьме його на руки). При цьому, незважаючи на гадану м'якість, у певних питаннях кардинал Прево посідає досить тверду та безкомпромісну позицію.
Це особливо стосується ЛГБТ-пропаганди, яку впродовж останніх років підтримувала РКЦ. Так, у 2012 році Прево поскаржився, що західні ЗМІ та масова культура породжують «симпатію до переконань і практик, які суперечать Євангелію», а саме, до «гомосексуального способу життя» і «нетрадиційних родин, які складаються з одностатевих партнерів та їхніх прийомних дітей». Крім того, будучи єпископом у Чиклайо, Прево виступав проти запровадження гендерної освіти в школи, стверджуючи, що «просування гендерної ідеології збиває з пантелику, тому що намагається створити гендери, яких не існує».
Однак усі його висловлювання (зокрема, проти ЛГБТ) вирізняються крайньою обережністю і дипломатичністю. Оточення говорить про нього, як про людину, яка «не відкриває свою душу». Тому зрозуміти, що ж у нього на думці насправді – дуже складно.
Проте, хоча Прево і не можна назвати прихильником радикальних змін щодо гендеру і моралі, багато що вказує, що його обрання – це перемога лівого, реформаторського крила, яке однозначно мало перевагу на конклаві завдяки призначенням Франциска.
Папа Лев і США
Обрання Лева XIV стало історичною подією для РКЦ. Вперше за 2000 років її очолив американець, що в очах багатьох експертів свідчить про більш відкритий характер сучасної Католицької церкви. Про це свідчить і ім'я Лев, яке новий папа вибрав невипадково: воно відсилає до папи Лева XIII, автора знаменитої соціальної енцикліки «Rerum Novarum», що, на думку експертів, може свідчити про намір нового понтифіка брати активну участь у розв'язанні глобальних проблем.
Буквально напередодні виборів Трамп з'явився в соцмережах у папському вбранні, а також заявив, що сам хотів би стати папою. Звичайно, це жарт, але тут, як і в кожному жарті, є частка правди. З урахуванням напружених стосунків Ватикану і Білого дому, всі розуміли зацікавленість США у «своєму» папі. Саме з цієї причини Трамп просував як кандидата на папство кардинала Долана (називаючи його «хорошим хлопцем»). Проте багато аналітиків стверджували, що конклав ніколи з цим не погодиться. «Хто завгодно, тільки не американець» – так говорили перед виборами у світових ЗМІ.
І справа не тільки в тому, що обрання американця папою римським може викликати підозри у втручанні Держдепу в процес обрання, а й у тому, що Трамп занадто часто говорить про своє «месіанство». Це означає, що в атмосфері постійних заяв президента США про необхідність повернутися до християнського коріння, в умовах максимального просування консервативних цінностей новий папа може стати для Трампа певним символом, який об'єднає двох орлів – з Капітолію і Ватикану. Можна не сумніватися, що Трамп буде використовувати постать Лева XIV для зміцнення своїх наративів про месіанське призначення «американської нації» і духовне відродження країни. Питання тільки в тому, чи погодиться Лев на таку роль?
І ось тут – проблема. Адже попри спроби Трампа піднести обрання першого американського папи як свою політичну перемогу, кардинал Прево – не той «свій хлопець» і «домашній» понтифік, якого хотіли б бачити в Білому домі.
Прево своїм становищем зобов'язаний папі Франциску, і, ймовірно, продовжить курс останнього. Нагадаємо, Франциск після обрання Трампа президентом критикував його за посилення міграційної політики. Як виявилося, це ж робив і теперішній папа Лев. Найвідоміший пост кардинала Прево, який набрав майже 20 мільйонів переглядів, був присвячений критиці міграційної політики Трампа.
Одним словом, хоча новий папа і американець, але навряд чи такий, якого мріяли б бачити в Білому домі.
Папа Лев і Україна
Обрання кардинала Прево на папський престол уже встигли охрестити «хорошою новиною для України», а Володимир Зеленський закликав нового папу продовжити підтримку нашої країни у війні проти Росії. Зазначимо, що до свого обрання Прево зробив не так вже й багато заяв на цю тему. Однак при цьому він прямо називав те, що відбувається в Україні, «справжнім вторгненням, імперіалістичним за своєю природою», зазначаючи, що Росія веде війну заради територіальних амбіцій і влади. Також він заявляв, що в «Україні відбуваються злочини проти людяності».
При цьому відомо, що Прево завжди виступав за мир і засуджував агресію як інструмент політики. У першому своєму слові, зверненому до «міста і світу», він заявив про необхідність «будувати мости», пообіцяв, що «зло не восторжествує», і заявив, що «ми – учні Христа, і світу потрібне Його світло». «Людство потребує того, щоб Бог і Його любов досягли його. Давайте будувати мости за допомогою діалогу і зустрічей, щоб бути єдиним народом у світі», – сказав він.
Тож чи продовжить папа Лев лінію Франциска, який закликав до миру з Росією, називав російську культуру «великою» і говорив про «братерство» українців і росіян, ми не знаємо.
Папа Лев і Православ'я
Останніми роками відносини між РКЦ і Константинопольським Патріархатом розвиваються дуже стрімко. Якби не хвороба і смерть папи Франциска, то вже цього року ми стали б свідками спільного святкування Великодня. Можна не сумніватися, що і за нового понтифіка ці стосунки, нехай повільно і поступово, але будуть рухатися до мети, яку Патріарх Варфоломій називав «неминучою», – спільного причастя РКЦ і Константинопольського Патріархату. При цьому папа Лев XIV уже в першому зверненні прозоро натякнув, що буде прагнути до зближення не тільки з православними, а й протестантами, закликавши християн до «братньої єдності у вірі».
У підсумку католики отримали папу, здатного з'єднати РКЦ, яка через ліберальні реформи перебуває на межі розколу. Більшість католиків сподіваються, що він не буде робити різких і непередбачуваних реформ, не піде на легалізацію гей-шлюбів або висвячення жінок, і зможе утримати Католицьку церкву у фарватері Євангельського вчення.
Чи буде так насправді, ми побачимо вже найближчим часом.
