Чи можливий розкол у Церкві Кіпру через ПЦУ?
Ієрархи Кіпрської Церкви знову заявляють, що ПЦУ – неканонічна. Архієпископ Георгій вважає, що така позиція веде до розколу. Чи так це?
12 червня 2023 року ієрарх Кіпрської Православної Церкви митрополит Пафоський Тихікос відмовився співслужити своєму предстоятелю, архієпископу Георгію. Причина відмови в тому, що митрополит Тихікос не хоче брати участь у богослужіннях, де поминається глава ПЦУ Епіфаній Думенко. Таке рішення митрополита Тихікоса архієпископ Георгій назвав «дитячим». Однак він визнав, що позиція Пафоського митрополита є проблемою для Кіпрської Церкви, та заявив, що «не допустить внутрішнього розколу».
На думку архієпископа Георгія, більшість Священного Синоду Кіпрської Церкви стане на його бік, а «митрополит Пафоський Тихікос має отримати повідомлення як від світу, так і від усіх нас». Він також заявив, що «повний рішучості зробити так, щоб розкол у Кіпрській Церкві не відбувся».
Кіпр та ПЦУ: історичний екскурс
Після того, як ПЦУ отримала Томос від Фанара, Кіпрська Церква заявила про свій нейтралітет у цьому питанні. Більш того, тодішній глава Церкви Кіпру покійний архієпископ Хризостом навіть намагався виступити посередником між Константинопольським патріархатом і РПЦ. Однак після гнівних окриків патріарха Варфоломія Хризостом свою думку змінив. Незважаючи на думку членів Священного Синоду, він пом'янув Епифанія Думенка на одній із літургій.
Відразу після цього кілька найавторитетніших ієрархів Кіпрської Церкви написали відкритий лист своєму предстоятелю, в якому заявили, що відмовляються з ним співслужити через поминання Думенка. За їхніми словами, рішення Фанара щодо ПЦУ суперечить канонам Церкви, а «ієрархія» Епіфанія не має канонічної хіротонії. Архієреї зажадали від архієпископа Хризостома дотримуватись прийнятих раніше рішень про нейтралітет Кіпрської Церкви. Нагадаємо імена цих ієрархів: митрополит Кікський Никифор, митрополит Лімассольський Афанасій, митрополит Тамасосський Ісайя та митрополит Амафундський Миколай. Також про своє неприйняття українських розкольників неодноразово заявляв митрополит Морфський Неофіт.
У відповідь предстоятель Кіпрської Церкви архієпископ Хризостом скликав засідання Священного Синоду, на якому з перевагою в один голос продавив «синодальне рішення», яке надало йому право поминати Епифанія (щоб отримати більшість, Хризостом напередодні висвятив нового єпископа).
Протягом багатьох місяців ситуація всередині Кіпрської Церкви залишалася напруженою.
Після смерті архієпископа Хризостома митрополит Тамасосський Ісайя змінив свою думку, заявивши, що визнання ПЦУ нібито виправдане російською агресією проти України. Митрополити Неофіт, Афанасій та Никифор своїх поглядів не змінили. Тепер до них додався ще й митрополит Пафоський Тихікос.
Хто такий митрополит Тихікос
Митрополит Пафоський Тихікос (Вріоніс) народився у 1981 році. У 2008 році він був висвячений у диякони митрополитом Георгієм Пафоським (теперішнім предстоятелем Кіпрської Церкви). Через два роки тим же митрополитом Георгієм він був висвячений на пресвітера і зведений в сан архімандрита Пафоської митрополії, після чого він виконував обов'язки протосингела (щось на зразок секретаря єпархії). Також Тихікос став штатним єпархіальним проповідником у всьому Пафоському митрополичому окрузі.
В 2016 р. він захистив дисертацію на тему «Апостоли та їхні наступники у Пафоській митрополії» та отримав ступінь магістра богослов'я.
23 лютого 2023 року рішенням Синоду Кіпрської Церкви він був обраний єпископом Пафосу, отримавши 15 голосів з 16, а 12 березня 2023 року в церкві Апостола Варнави в Нікосії був висвячений на єпископа Пафосу.
Як бачимо, митрополит Тихікос тривалий час перебував під безпосереднім впливом архієпископа Георгія. Тим більше значущою є його відмова співслужити своєму предстоятелю через позицію щодо ПЦУ.
Владика Тихікос відомий як полум'яний проповідник Істини та захисник Православної віри. Незважаючи на свої відносно молоді роки, він має величезний авторитет і пошану як з боку священників, так і з боку простих віруючих єпархії. Тому архієпископ Георгій просто не може проігнорувати його думку, «заплющити очі» і вдати, що нічого не відбувається. Особливо у світлі того, що у своїй рішучості не визнавати ПЦУ митрополит Тихікос не самотній.
Кіпрська Церква та ПЦУ: нинішня ситуація
В інтерв'ю СПЖ інший ієрарх Кіпрської Церкви, митрополит Морфський Неофіт, розповів, що не вважає ПЦУ канонічною Церквою, а Думенка – архієреєм. Більше того, за словами владики, більшість кіпрських ієрархів не хочуть співслужити з членами ПЦУ. Саме з цієї причини на інтронізацію архієпископа Георгія був запрошений від ПЦУ колишній митрополит УПЦ Симеон (Шостацький), який має канонічну хіротонію. Також митрополит Неофіт повідомив, що він відмовився брати участь в інтронізації нового предстоятеля Кіпрської Церкви саме через категоричне неприйняття ПЦУ. І досі владика залишається вірним своїй позиції.
Звісно, архієпископ Георгій чудово розуміє, що відбувається зараз. Що дуже багато священників і єпископів якщо і мовчать про Томос ПЦУ, але не обов'язково згодні з ним. Їхня мовчанка диктується виключно повагою до Константинопольського патріаршого престолу.
Крім того, є й такі, хто не мовчить. І ці ієрархи мають дуже високий авторитет серед віруючих Кіпру. До них сьогодні можна віднести згаданих вже архієреїв: митрополита Никифора, Неофіта, Тихікоса та Афанасія. Проігнорувати їхню думку неможливо. Саме тому архієпископ Георгій, коментуючи вчинок митрополита Тихікоса, говорить про серйозну проблему в Кіпрській Церкві й навіть про небезпеку розколу. Чого ж чекати?
Чи буде розкол Кіпрської Церкви через ПЦУ?
«Зламати через коліно» незадоволених визнанням ПЦУ архієреїв не вийшло у архієпископа Хризостома, і навряд чи вийде у Георгія. «Аргумент Синоду» потрібен архієпископу Георгію для того, щоб натиснути на непокірного ієрарха. Але чи вийде?
Сам факт покарання митрополита Тихікоса за невизнання ПЦУ може викликати не лише бурю невдоволення серед віруючих Пафоської митрополії (та й інших також), а й призвести архієпископа Георгія до величезних проблем, масштаби яких зараз важко передбачити. Тому навряд чи на Синоді будуть вживати якісь канонічні санкції і до митрополита Пафоського, і до когось із «антипцушних» архієреїв. Швидше за все в Кіпрській Церкві збережеться статус зовнішньої «косметичної» єдності за фактичного внутрішнього поділу.
У будь-якому випадку факт залишається фактом – Томос ПЦУ не лише не вирішив проблему розколу в Україні, а й створив дуже серйозні проблеми іншим Церквам та всьому Православ'ю.
І дуже яскраво про це сказав митрополит Морфський Неофіт:
«ПЦУ замість того, щоб принести вирішення української церковної проблеми для українського народу і для всіх нас, цю проблему лише надзвичайно ускладнила. Отже – це розкол всеправославного значення. Він ховається під землею, але поширює своє коріння від України до Африки, від України до Америки та від України до Японії. Ви розумієте, що це духовна проблема світового значення, яку може вирішити лише Вселенський Собор».
Так, патріарх Варфоломій намагається звалити провину за цю проблему на тих, хто не визнає ПЦУ. Але і він, і його оточення чудово розуміють, що з Томосом вони вплуталися в аферу, яка принесла Православ'ю величезну і, можливо, непоправну шкоду. І дай Боже, щоб вони не тільки зрозуміли це, а й нарешті визнали. Може тоді щось зміниться?