Вставай, люд православний, на мирний Хресний хід!
«...Оружием обыдет тя истина Его».
(Пс. 90)
«...Поле битви — серця людей».
Ф. М. Достоєвський
Все ближче 27 липня — день, коли в Києві об'єднаються потоки православних християн, які почали молитовні ходи з заходу, зі Свято-Успенської Почаївської Лаври, і зі сходу, зі Свято-Успенської Святогорської Лаври.
З'єднавшись у цей день на Володимирській гірці, Всеукраїнський Хресний хід миру, любові та молитви за Україну вирушить до Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври, де відбудуться урочисті богослужіння на честь святкування Хрещення Русі і пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира.
Долаючи багато кілометрів — часом досить важких не тільки з причини погодних умов, сильної спеки або несподіваних буревіїв, але, насамперед, через буревії політичні — вірні канонічній Церкві, православний схід і захід, з молитовною любов'ю йдуть назустріч один одному.
Йдуть, збираючи по дорозі все більше і більше братів і сестер во Христі, зі смиренням і християнською гідністю доводячи, що до Києва направляються справжні християни, головна зброя яких — божественна Істина (та сама, єдина, тисячі років тому оспівана псалмистом Давидом, чиї слова поставлені в епіграф цієї статті).
Йдуть, щоб обійнятися і разом просити Господа і Пресвяту Богородицю про припинення міжусобної війни, про те, щоб на нашій землі перемогли любов до Бога і ближнього, мир і добро.
Однак чим більше людей приєднується до Хресного ходу, тим активніше біснуються і повстають проти них сили, що ненавидять і Бога, і Його єдину Святу, Соборну і Апостольську Церкву.
Чим ближче день злиття багатотисячних Хресних ходів та їх єднання у спільній молитві за мир, тим більше «ковбасить» ворогів Церкви, одержимих духами злоби. Ворогів, які прагнуть роз'єднати мільйони людей і заразити їх взаємною ворожнечею і ненавистю.
Адже колись ще Микола Васильович Гоголь (якого нинішні радикали додумалися, анітрохи не вагаючись, оголосити «російським шпигуном») описав типаж басаврюка, «диявола у людській подобі», що відчував болісні корчі перед святими іконами.
Сучасні націонал-басаврюки мало чим відрізняються від своїх стародавніх попередників. Ну хіба тим, що персонажі Гоголя підбурювались до зла Ватиканом, а теперішні, в значній своїй масі — ще й «філаретівською» «УПЦ КП».
(Втім, і Ватикан сьогодні в сторонці не відпочиває. За кілька днів до того, як було оголошено про православний Всеукраїнський хід, його специ по релігійному рейдерству швиденько розробили операцію під кодовою назвою «Хрестовий похід на схід». «Верховний архієпископ Києво-Галицький Української греко-католицької церкви (УГКЦ)» С. Шевчук заявив про те, що «пріоритетним регіоном діяльності очолюваної ним Церкви стають східні, традиційно православні регіони України». Тобто ті регіони, де католицтвом ніколи і не пахло.
Він також акцентував, що його попередники, які духовно окормляли в 1940-і роки дивізію СС "Галичина", несли "слово Боже перед безбожними світу цього... в Сибір, на Камчатку і Далекий Схід". Таких відвертих заяв про релігійну експансію на схід і визнання православних "безбожними" навіть від уніатів із Західної України не чули дуже давно).
Нестерпно для них, болящих, бачити чудотворні ікони Божої Матері — «Почаївська» та «Святогірська» — і інші шановані святині, які супроводжують Хресні ходи.
От і б'ються нещасні в припадках (як то було, наприклад, біля Мгарського монастиря), намагаючись не допустити благополучного завершення святої подорожі і молитовного єднання віруючих, які уособлюють істинно християнські схід і захід України.
Ніякі аргументи та докази того, що хід — мирний, на запалені уми, на жаль, не діють. Тому є пояснення. Адже пропаганда розкольницької політорганізації, створеної трохи більше 20 років тому і досі не визнаної жодною з православних громад світу, занадто глибоко вразила свідомість її симпатиків.
Базові, хоча й приховані, принципи цієї пропаганди — національне чванство і дискримінація «меншин» (зауважу, будь-яких, крім сексуальних, бо так диктують євроамериканські господарі). Цим і виправдовуються церковні «експропріації» чужого майна, як-то: храмів, парафій, земельних ділянок, рухомості і нерухомості.
Сон розуму, яким хизуються її представники, багато з яких своєю неадекватністю взагалі нагадують адептів пекла, народжує в їх головах шалені, іноді просто людожерські ідеї. Наприклад, якийсь «політолог» Юрій Романенко закликав розпинати на хрестах учасників Хресного Ходу, серед яких багато людей похилого віку, жінок, дітей. Йому вторить ще один, з дозволу сказати, експерт по православ'ю, — любитель свиней, екс-міністр закордонних справ В. Огризко. А «патріот» на прізвисько «Птах» загрожує в телеефірі, що учасники Хресного ходу живими з Києва не підуть.
«Борці за помісну церкву» не гребують жодними методами у їхній війні з істинним Православ'ям, навіть наймерзеннішими. Навіть блюзнірською «наочною агітацією» з використанням похабщини (притому що, можливо, деякі з них від сердець повірили колишньому активному провіднику керівної лінії ЦК КПРС, а нині — анафемі «Філарету»).
Приклади можна множити, але немає ніякого бажання приділяти їм багато уваги — це дуже огидно.
Так само як огидні і всі інсинуації з приводу того, що «московські попи» роздають учасникам Хресного ходу зброю і готують «криваві провокації» у столиці. Досить симптоматично, що такі звинувачення озвучують не тільки рядові ненависники Церкви, всілякі, як співав Висоцький, «психопати і кликуші». Але і «керманичі», в тому числі — від законодавчої влади.
Тут маємо ще й натяк на те, що зіткнення, — не дай Боже їм статися! — підлаштовані якими-небудь нью-гапонами, можуть бути використані для звинувачення всієї УПЦ та парафіян.
Бездоказовий, підбурювальний наклеп охоче поширюють провідні українські телеканали та ЗМІ. Голоса правди тут майже не почуєш.
Тим глядачам, хто захоче мати достовірну інформацію про розвиток подій навколо Хресного ходу, дізнаватися свіжі новини та судження серйозних експертів, рекомендую дивитися телемарафон відомого журналіста В'ячеслава Піховшека «Хресний хід – 2016».
Багато ж інших електронних медіа змагаються один з одним, вправляючись у несамовито-блюзнірській брехні.
Щосили пустують вони, заявляючи привселюдно, що, мовляв-де, в храмах УПЦ МП роздають пістолети та автомати. І що учасники Хресної процесії рухаються на Київ, приховавши зброю по котомках, учнівських ранцях і похідних «кравчучках». Тисячі віруючих, в тому числі стариків, жінок, дітей, мовляв, готові в будь-який момент, на манер голлівудських ковбоїв, вихопити з-за пазух свої базуки і влаштувати «кремлівський терор».
Наведу лише деякі «перли» одного з телеканалів, який давно трудиться на ниві образливої брехні на адресу Церкви:
«Кілька десятків прочан всіх поставили на вуха. Чому УПЦ МП вирушила маршем на Київ».
«Хресний хід Московського патріархату перетворився в VIP-захід з фейс-контролем».
«Алхімія хресного ходу УПЦ МП. Як релігія стає політикою та загрожує Києву провокаціями».
Втім, вистачить. Піарити подібні фейки не входить в мої плани. Будь-яка розсудлива людина розуміє, наскільки такі ЗМІ «незалежні».
Але це ще й кричущі приклади того, як гостро роз'єднаний народ сьогодні потребує молитовного захисту Божої Матері і святих угодників. Зокрема, і від наклепу, за допомогою якого на високих керівних та інформаційних рівнях розпалюється міжнаціональна і міжконфесійна ворожнеча.
Розпалюється в країні, понівеченій війною, економічною і соціальною кризою.
У країні, де, порушуючи Божі і людські закони, розпропаговані наклепом, загони бойовиків захоплюють чужі храми, вбивають священиків, знущаються над віруючими. Хоча тотальне розпалювання ворожнечі загрожує — не приведи Господь! — масовою загибеллю людей, та й самої держави, в кінці кінців.
Звичайно, підбурювачі і противники Православ'я всіляко намагаються обійти мовчанням послання Блаженнішого митрополита Онуфрія про Хресний хід та його благословення на особливе молитовне правило: келійно читати 12 разів «Отче наш», 12 разів — «Богородице, Діво», а також молитву про мир в Україні.
МОЛИТВА
Господу Вседержителю о мире и прекращении междоусобной вражды
Владыко Вседержителю, Господи многомилостивый, приими коленопреклонныя молитвы и смиренныя слезы наша, приносимыя пред Святым Алтарем Твоим в сие время беды и скорби народа Твоего, приими предстательство всех святых сродников наших, коих призываем ныне на помощь и заступление, дабы свет любве Твоея, явленныя на Кресте Твоем, просветил всякаго человека страждущаго в мире сем, во тьме вражды и беззаконий сущем.
Приими ходатайство святаго и благовернаго князя Владимира, крестителя и просветителя земли нашея; приими молитву страстотерпцев святых Бориса и Глеба, научающих не поднимати руки своея на брата своего; приими заступничество угодников Твоих Антония и Феодосия и с ними всех преподобных мужей и жен, слезами покаяния души свои паче снега убеливших; приими подвиги новомучеников и исповедников, страданиями своими спасительную веру в Тя нам сохранивших; приими прошения всех святых Церкве Твоея, трудами своими землю нашу освятивших. Наипаче приими молитвенный Покров Пресвятыя Матере Твоея, Владычицы нашея Богородицы и Приснодевы Марии, Ея же непостыдным предстательством люди Твоя многажды избавленни быша от всякия вражды и междуусобныя брани.
Услыши ны, Боже, Спасителю наш, и милостив, милостив буди Владыко ко всем страждущим и обремененным, и остави нам долги наша, научая и нас оставляти обиды должником нашим, и преклони гнев Твой на милость Твою, усмиряя всякия крамолы и нестроения в державе нашей, яко Ты еси един благий и человеколюбивый Бог наш, и Тебе славу возсылаем Отцу и Сыну и Святому Духу, ныне и присно и во веки веков. Аминь».
Благословляючи народ Божий просити молитовного захисту у Пресвятої Богородиці, Блаженніший сказав:
«Ми віримо, що Божа Матір, яка стільки раз захищала нашу землю, і сьогодні в сльозах стоїть біля Престолу Сина і молиться за нас. І ми повинні, відкинувши гнів, ненависть, злість, озброївшись любов'ю і прощенням, посилити свій подвиг молитви: щоб припинились литися материнські сльози, щоб діти не залишалися сиротами, жінки — вдовами, щоб молодь не ставала інвалідами, щоб наші міста і села не були зруйновані, а оселі — занедбані. Саме така мета Всеукраїнського Хресного ходу — ходи миру, любові та молитви за Україну».
Не піддаватися на провокації, не використовувати політичні гасла та атрибутику закликав учасників Хресного ходу і керуючий справами УПЦ митрополит Антоній (Паканич):
«Традиційно хресні ходи завжди супроводжують особливо шановані православні святині: чудотворні ікони, мощі святих. Також благословляється нести хоругви і розп'яття. Але абсолютно очевидно, що різній політичній атрибутиці, до якої б партії чи ідеї вона не належала — не місце в хресній ході. Мені хотілося б ще раз звернутися до прочан, які здійснюють подвиг хресного ходу: нікому не давайте приводу звинуватити вас у провокаціях і утримайтеся від політичної ідентифікації. Навчайте свого ближнього, якщо він впаде в таку спокусу. На жаль, в Україні достатньо сил, які намагаються зробити з Церкви образ ворога, тому, не варто давати їм найменшого приводу».
Тим не менш, брехлива істерія навколо Хресного ходу продовжує розвиватися. За його маршрутом деякі заангажовані місцеві органи влади, не рахуючись ні з правами віруючих, ні з законами і міжнародними нормами, які вимагають дотримання цих прав,приймають «постанови» про заборону проходження молитовників на підконтрольних їм територіях. Так, сталося, наприклад, у Борисполі та Житомирі.
Щоправда, запал житомирських бюрократів, які підметушились подати фільчину грамоту про заборону Хресного ходу в обласному центрі, остудило здорове рішення суду, який не знайшов підстав для обмеження конституційного права віруючих громадян на проведення молитовного ходу.
А ще на завзятих житомирських богоборців витверезливо подіяла участь у Хресному ході... тих співгромадян, на чию підтримку адепти пекла дуже розраховували.
Мова про представників 95-ї окремої аеромобільної бригади та ветеранів «АТО». Маршрут пролягав повз їхню військову частину, і «активісти» наполягали на забороні ходи повз нібито «стратегічного об'єкту». Однак самі військовослужбовці зажадали від крикливих протестантів не створювати провокацій і не перешкоджати віруючим внести Почаївську чудотворну ікону в місто. За цим інцидент був вичерпаний, і багатотисячний Хресний хід пройшов за запланованим маршрутом. Таким чином, кілька «кіборгів», приєднавшись до ходу, охолодили запал істериків, які зібралися для учинення розправи.
Це яскраве свідчення того, що Господь Ісус Христос і Пресвята Богородиця чують молитви вірних своїх і допомагають їм у праведному ділі. І навіть люди, які, за логікою антицерковних пропагандистів, повинні бути в стані супротивників «москальської» Церкви, стають на її захист від озлоблених супостатів.
Безсумнівно, є перст Божий і в тому, що міжнародний резонанс, вироблений випадами ворогів канонічного Православ'я на різних рівнях, аж до найвищих, раптом набув корисного результату.
Той факт, що всеукраїнський Хресний хід є мирною ходою, нині не заперечують найвисокопоставленіші силовики, які вже напевно отримують автентичні відомості про характер тих або інших суспільних акцій і маніфестацій.
Наприклад, голова МВД нещодавно заявив, що «... киянам немає за що переживати. За що ми переживаємо — за те, що, коли сюди під'їдуть велика кількість віруючих, літніх людей, жінок і так далі, це буде деструктивними силами використано для проведення якогось терористичного акту; з тим, щоб це не було використано, і саме на це спрямовані всі наші зусилля — забезпечити безпеку цього моменту». І закликав "радикальні і проукраїнські організації трошки охолонути".
А шеф СБУ підтвердив, що «віруючі України мають незаперечне право на вільне віросповідання і вираження своєї віри у Хресній ході... Є люди, які вірять в Бога, шлях до Бога лежить саме через цю конфесію. Вони ні в чому не винні, вони дійсно щиро вірять в Бога і йдуть у цій ході».
Наведені факти доводять маловірам, що Господь і Божа Матір чують своїх вірних. І що зброя Істини, яку вони несуть, перемагає в духовній брані з тими, в чиїх серцях, які є полем битви між Богом і дияволом, тимчасово переміг ворог людства. Можливо, не остаточно втрачено ці серця для Істини, можливо, вони ще можуть відкритися для покаяння.
Але щоб таке покаяння і очищення наблизити, кожному православному християнину — жителю великої країни — необхідно приєднатися до Хресного ходу. Якщо не фізично, то духовно, молитовно — вже точно.
І здійснювати його в своєму серці щодня і щогодини — і йти цим ходом на духовну невидиму війну в ім'я Бога, добра, любові і миру!
Цьогорічний Хресний хід має історичне значення для захисту Православ'я в Україні. Він відбувається під час важких випробувань для Церкви та її вірних. Від того, чи отримаємо ми, з допомогою Божою, духовну перемогу, може залежати і доля Лаврських святих обителей, парафій і храмів, та і всієї Церкви тут.
«Озброїмося Ісусовим ім'ям і, як Воєначальника, будемо закликати Його на допомогу при будь-якій боротьбі і битві. Він постане за першим покликом, і тоді душа наша виповниться сміливості, і ми, маючи споборником Ісуса, безстрашно підемо на невидимий бій», — так говорить один із сучасних монахів Святої гори Афон архімандрит Єфрем.
«Пильнуйте, стійте у вірі, будьте мужні, будьте міцні».
(1Кор. 16, 13)