Хто має право говорити від імені Церкви?
Хто має право говорити від імені Церкви? У різних священиків прямо протилежні відповіді на одне і те ж питання. Чи є збірник всіх догматів?
Степан Никонец
Відповідає секретар Синодальної Літургійної Комісії УПЦ протоієрей Димитрій Гарчук:
- Питання про спікерів, які мають право говорити від імені Церкви, не догматичне, хоча, звичайно, може бути пов'язане з церковним вченням. Швидше, це питання структурно-дисциплінарне, засноване на апостольських правилах і канонах.
Що ж до суті питання, то слід чітко розуміти одне: не кожен єпископ і, тим більше, не кожен священик чи мирянин можуть від імені Церкви вчити народ поза місцем свого служіння. Безумовно, будь-який християнин (мирянин, священик, єпископ) може говорити свою думку, давати поради, посилатися на церковне вчення, але якщо це не обумовлено, такий виступ не може вважатися «думкою Церкви».
Нині існує загальноприйнята система управління Церкви, система церковних служінь, система розподілу відповідальності. Вищим органом управління Церкви є Помісний собор, якому і належить вищий віронавчальний і адміністративний авторитет. У міжсоборний період Церквою керує Синод на чолі з Патріархом. Таким чином, думку всієї помісної церкви з якихось сучасних питань може висловити тільки Собор або Синод, або Патріарх, за посадою.
Всім відомо, що Помісні Церкви складаються з єпархій, які управляються єпископами. Єпископ – глава місцевої церкви (єпархії), він несе служіння управління, вчення і богослужіння. Саме у єпископа в його єпархії вищий віронавчальний авторитет в тих питаннях, що стосуються життя єпархії та за якими немає загальноцерковного рішення.
Зрозуміло, що слово єпископа не може суперечити джерелам церковного вчення Святого Письма, канонам і правилам апостольським, а також соборним визначенням. Більш того, повинна бути підтверджена несуперечливість та надані відповідні відсилання до загальновизнаного вчення Церкви.
Священик від імені свого правлячого архієрея несе ті ж служіння, що і єпископ, але по відношенню до конкретного приходу, громади. Він як пастир, як духовний отець, має право від імені Церкви вирішувати якісь питання, що мають відношення до його громади.
Існують і інші особи, уповноважені говорити від імені Церкви. Хтось – від імені Церкви взагалі і перед всією повнотою Церкви, хтось – в конкретній єпархії, хтось – в конкретному приході. Їх називають прес-секретарями або «спікерами».
