Чи варто йти на сповідь, якщо немає рішучості залишити гріх?
Чи є сенс сповідатися у якомусь гріху, якщо я точно знаю, що буду повторювати його?
Василій Обухов
Відповідає протоієрей Олександр Проченко:
– Чи потрібно митися або прати одяг, якщо знаєш, що знову забруднишся? Звичайно, потрібно. Ось і сповідатися теж потрібно, на сповіді людина очищається від духовного бруду. Бо «всяка людина говорить неправду!» (Пс. 115, 2).
На жаль, після гріхопадіння людина не може позбутися гріха, бо Христос прийшов на землю і прийняв розп'яття за рід людський, щоб його врятувати (див. Ін. 1, 29). «Якщо говоримо, що не маємо гріха – обманюємо самі себе і істини немає в нас» (1 Ів. 1, 8). Навіть апостол Павло пише, що, хоч він доклав усіх зусиль і гріх в ньому не проявлявся, він не зміг повністю знищити його в собі. Тільки Христос може це зробити (див. Рим. 7, 22-25).
Тому йти на сповідь потрібно з твердим наміром виправитися. За один раз не кожен може навчитися не повторювати деякі гріхи, але він може послабити їх дію. Дуже важливо, щоб гріх втратив свою силу. «Блажен муж йому ж Господь не порахує гріха» (Пс. 31, 1). Господь милосердний і довготерпеливий, Його любов ніколи не припиняється (див. 1 Кор. 13, 4-8). Якщо людина хоча б намагається боротися з гріхом, сповідуючи його, то Господь однозначно його простить і допоможе виправитися. Не прощає Бог тільки хулу на Святого Духа – свідому нерозкаяність (див. Мт. 12, 31).
«Де збільшився гріх, там зарясніла благодать» (Рим. 5, 20). Тобто якщо Господь бачить неміч людини, яка хоче щиро виправитися, Він більше піклується про цю людину і довше терпить. Коли людина кається, то про неї радіють всі жителі Небес (див. Лк. 15, 7).
Наприклад, у людини не виходить дотримуватися постів. Тоді можна почати з середи і п'ятниці. Можна в пісні дні відмовитися від м'ясної їжі, потім від яєць і молочних продуктів. Якщо людина не може все відразу, треба починати з того, що виходить. Потім, зміцнившись у цьому, йти далі. В історії Церкви були випадки, коли люди, які не можуть відразу виправити якийсь гріх, посилювали молитву, творили більше справ милосердя, і Господь допомагав позбутися гріха.
Господь безмірно любить кожну людину, і Жертва Христова може покрити всі гріхи (див. 1 Ін. 1, 7). Але це не означає, що потрібно зловживати Його милістю. Бо діти Божі ніколи не шукають приводу, щоб безкарно згрішити, хоча і можуть часто падати.
«Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він, будучи вірним і праведним, простить нам гріхи наші і очистить від усякої неправди» (1 Ін. 1, 9).
