Про Любов, яка перемагає
Нехай же в День перемоги Всемилостивий Господь посіє в наших серцях не ненависть до ворогів, а любов до Батьківщини та один до одного.
Сьогодні ми святкуємо не просто День перемоги у Другій світовій війні, а День перемоги над нацизмом та перемогу у війні, яку наші предки назвали Вітчизняною.
9 травня 1945 року, разом із проголошенням капітуляції гітлерівської Німеччини, здавалося було остаточно знищено багатоголову гідру фашизму та нацизму. Ціною страшних багатомільйонних жертв наші діди і прадіди зробили все можливе для того, щоб навіть поняття про цю ідеологію стало маркером нелюдськості та звірячої жорстокості.
Що чекало на людство, в разі перемоги Гітлера у тій війні, здогадатися не важко. Достатньо згадати про Бухенвальд, Дахау, Освенцім, Майданек чи Треблінку. Навіть зараз пусті стіни цих концтаборів навіюють жах і просто таки примушують поставити питання: Як могло таке бути? Як таке взагалі було можливим у ХХ столітті, під час небувалого розквіту науки та техніки, в самому центрі цивілізованої Європи, з ініціативи найосвіченіших та найрозвиненіших народів того часу? Експерименти над людьми, масові вбивства та етнічні чистки, знищення дітей та калік - як таке могло статися?
Приблизну відповідь на ці питання слід шукати у нацистсько-фашистському вченні про зверхність арійської раси. Виникло воно під впливом ідей Ніцше, який, в свою чергу, черпав знання не тільки з язичницької філософії, але й з праць Дарвіна, Вольтера, Руссо. Іншими словами, нацизм - це глибоко антихристиянське вчення, а концепція про надлюдину (Übermensch) - це прямий антагоніст євангельським ідеалам.
Вчення, яке базується на словах «нація понад усе», проповідує смерть ворогам і формує принцип, згідно якого одні люди є більш досконалими від інших, - протирічить словам Христа про любов до Бога та ближніх, про любов до ворогів, а також про рівність всіх перед Господом. Це означає, що остаточна перемога над фашизмом та нацизмом можлива тільки у випадку повернення до фундаментальних християнських цінностей, до Євангелія та Христа.
В цьому контексті слід зазначити, що в сучасній Україні досить часто зустрічаються різні прояви, які можна назвати спорідненими саме з ідеями нацизму. Неприпустимість використання фашистської ідеології, символіки та закликів має стати пріоритетним напрямом роботи з українською молоддю. І чільне місце у цій роботі займає Церква, яка як Тіло Христове, здатна донести до всіх людей світу, що «нема вже ні іудея, ні елліна, нема ні раба, ні вільного; нема ні чоловічої статі, ні жіночої, бо всі ви одно во Христі Іісусі»(Гал. 3, 28).
І ми маємо бути єдиними саме во Христі Іісусі, тому що всі інші способи і спроби об'єднати народ не дадуть довготривалого результату.
Нехай же в День перемоги Всемилостивий Господь посіє в наших серцях не ненависть до ворогів, а любов до Батьківщини та один до одного. Колись один із учасників бойових дій 1941-1945 років сказав, що «ми перемогли Гітлера не тому, що ненавиділи його, а тому, що любили свою Батьківщину». Це означає, що тільки Любов перемагає, а ненависть - руйнує. Сьогодні нам потрібно добре пам'ятати про ці уроки минулого, щоб не втратити майбутнього.
