Коли святиню перетворили на попіл
Храм підірвали, щоб стерти сліди грабежу. Німці знали час підриву — і зняли все на плівку. Через десятиліття хроніка знову спливла — щоб сказати правду за тих, кого намагалися змусити мовчати.
3 листопада 1941 року в Києві фашистами був підірваний Успенський собор.
Перед руйнуванням храму під керівництвом рейхскомісара Еріка Коха був здійснений масовий вивіз цінностей храму. Підрив Успенського собору був здійснений з метою приховування слідів його розграбування. Наразі поширена версія, що храм підірвали прониклі в місто радянські партизани. Ймовірною метою вибуху вважається замах на словацького президента Тисо, який відвідував Лавру з візитом і покинув храм на дві години раніше, ніж розраховували партизани. Правдоподібність версії значною мірою страждає від того факту, що вибух собору був зафіксований німцями на кіноплівку і потрапив в офіційну кінохроніку. У середині 1990-х років її кадри були знайдені в приватній колекції в Оберхаузені і надіслані до Києва за сприяння доктора Вольфганга Айхведе – директора Дослідницького центру Східної Європи Бременського університету, який займався проблемами реституції. Німецька влада заздалегідь знала про час вибуху і дала можливість своєму оператору вибрати безпечну точку для ефектної зйомки.
Згідно з відкритими в останній час архівними документами та мемуарами, самі німці визнавали свою причетність до знищення Успенського собору. Про це свідчать спогади та визнання ряду нацистських керівників і військових: міністра озброєнь А. Шпеєра, начальника групи релігійної політики міністерства окупованих східних територій К. Розенфельдера, офіцера вермахту Ф. Хейєра, який мав сан євангельського священика, а також обергруппенфюрера СС Ф. Еккельна, який безпосередньо керував підривом храму.
P.S. Щодо версії про причетність підпільників під керівництвом Івана Кудрі читайте в коментарі. Німецькі архіви, що містять визнання фашистської верхівки (міністра озброєнь А. Шпеєра, начальника групи релігійної політики міністерства окупованих східних територій К. Розенфельдера, офіцера вермахту Ф. Хейєра, який мав сан євангельського священика, а також обергруппенфюрера СС Ф. Еккельна, який безпосередньо керував підривом храму), свідчать про підготовку та здійснення цього жахливого злочину саме німцями
На фото: процес вибуху Успенського собору 3 листопада 1941 р. Кадри спеціальної кінохроніки німців
