Бути собою, коли всі збожеволіли: сила совісті і віри
Ми живемо у світі, де зло називають добром, а брехню — правдою. Ті, хто втратили совість, намагаються навчати нас моралі. Але навіть коли світ навколо зводить правду до божевілля, важливо не зраджувати Бога, свою совість і людяність. Бо істина — не там, де більшість, а там, де правда і Бог.
Святий Антоній Великий якось сказав такі слова: «Прийде час (останні часи) коли люди збожеволіють, і якщо хто буде не подібний до них, то повстануть на нього, кажучи: ти безумний і хворий, бо не такий, як ми».
Мені здається, ці часи вже дуже близько.
Нас намагаються вчати моралі вбивці і терористи.
Час намагалися вчити правди брехуни.
Ті, хто творить зло, говорит про добро, спотворюючи його.
Нас вчать терпіти складнощі ті, хто ніколи їх не мав.
Нас вчать свободі ті, хто хоче тримати людей в кайданах і рабстві.
Нас вчать жити ті, хто давно мертві всередині.
Нас годують словами про мир ті, хто сіє війну.
Нас закликають до єдності ті, хто ділить і роз’єднує людей. І сіє тільки ненависть і розколи.
Нас лякають темрявою ті, хто сам у ній живе.
Нас вчать справедливості ті, хто сам стоїть на крові.
Нас вчать гідності ті, хто давно продав душу, честь і совість за гроші і владу.
Нас вчать мужності ті, хто ховається за чужими спинами.
Нас вчать вірності ті, хто зраджує щодня.
Нас змушують мовчати ті, хто боїться правди.
Нас переконують, що чорне — це біле,
а зло — лише «інша точка зору».
Нас вчать людяності ті, хто забув, що таке людське обличчя.
Нас намагалися судити ті, хто сам заслуговує на покарання за беззаконня.
Нас вчать співчуттю ті, хто сам немає ніякого милосердя і співчуття.
Нас вчать порядності ті, хто давно зрадив усе, що мав.
А коли ти говориш правду, вони будуть називати тебе хворим, і ставити клеймо «ворога», бо ти не такий, як вони..
Бо для них правда — це загроза, а чесність — зброя.
Бо той, хто бачить світ без масок, виглядає божевільним серед сліпих.
Бо коли брехня стає нормою, то пряме слово звучить як бунт.
Господь Бог, твоя сімʼя і близькі люди.. ти сам і твоє життя. Ось три твої головні цілі і пріоритети в житті.
І ніколи не зраджуй їм і своїй совісті, навіть коли агресивна меншість, чи більшість, намагаються тебе переконати жити так, щоб твоє життя було протилежним твоїм поглядам.
Щоб тобі не вказували як думати, вірити, говорити, жити.. не вказували, який ти правильний, чи неправильний.
Не втрачайте свою віру і совість.
І не бійтесь говорити правду і жити правдою, навіть якщо вона не зручна комусь.
Ти завжди будеш поганий для якоїсь окремої групи людей, або «системи», якщо твоя ціль правда.. а не брехня і «підлабузництво».
Тому, я ще давно вирішив для себе, щоб ти не робив, не говорив… як би не жив.
Які б погляди і сенс життя не були в тебе.
Завжди свої дії і слова став на ваги перед Богом, своєю совістю і людяністю.
Якщо твої погляди і дії не порушують їх, не порушують мораль, і не несуть зла оточуючим.
Не зважай ні на що, роби свою справу, говори те що думаєш, і живи так, як ти хочеш.
А не так, як тобі намагаються навʼязувати свої «ідеології» інші люди,і навʼязувати чуже життя, по якому на їх переконання ти повинен жити.
Не ці люди тобі давали це життя, і не цим людям за тебе відповідати за твоє життя перед Богом.
І вже точно не цим людям розпоряджатись ним.
Якщо навіть Бог не втручається в свободу вибору людини. То вже точно не людям навʼязувати тобі свої «погляди». Особливо якщо вони аморальні, несуть зло і не відповідають тому, чому вчить тебе віра і Христос.
Бо дуже часто, суспільна думка, це зовсім не маяк, а блукаючі вогні.
І ти ніколи не зможеш догодити усім.
Важлива лише правда і честність.
Не втрачайте свою віру і совість.
І не бійтесь говорити правду і жити заради правди.
Істина не там, де більшість. Істина там де правда і Бог.
