11 липня – день пам'яті преподобних Сергія і Германа, Валаамских чудотворців
Історичні відомості про засновників Валаамського монастиря мізерні. Не раз у часи ворожих навал (XII, XVII століття) монастир переживав спустошення, на довгі десятиліття переривалося тут чернече служіння. В часи навал знищувалися церковні пам'ятки, монастирські святині, не раз була спалена і розграбована багатюща монастирська бібліотека і сховище рукописів. Втрачено і житіє преподобних Сергія і Германа Валаамских. У XVI столітті вже було втрачено багато історичних документів, про що свідчить стародавній синодик Валаамського монастиря, що зберігався в Староладожському Василівському монастирі після розорення обителі в 1611 році. Цей синодик є єдиним історичним документом, написаним на Валаамі, в якому відображено справжнє знання про первоначальників обителі. В синодику, в списку ігуменів, згадуються преподобні Сергій та Герман.
Свідченням чернечого подвигу Преподобних стали церковний переказ і давні літописні пам'ятники. Сенс чернечого житія преподобних Сергія і Германа складався в освіті світлом Христової віри язичницьких карельських племен, в утвердженні Православ'я на Півночі Русі, у заснуванні чернечої обителі, яка стала оплотом Православ'я в ранні століття християнської просвіти. Давні новгородські літописи повідомляють про набуття мощей преподобних Сергія і Германа і перенесення їх у Новгород під час навали шведів в 1163-1164 роках: "В лето 1163. О архиепископе Иоанне. Поставиша Великому Новуграду архиепископа Иоанна Перваго, а преж были епископы. Того же лета обретены быша мощи и перенесены преподобных отец наших Сергия и Германа Валамских, Новгородских чудотворцев при архиепископе Новгородском Иоанне..."
Саме тоді відбулося місцеве прославлення засновників Валаамського монастиря і було покладено початок церковного шанування преподобних Сергія і Германа в межах Новгородської єпархії. Свідченням їхнього церковного шанування є наявність в соборі Новгородських святих, згадки в службі "Всім руським святим", складеній у XVIII столітті, а також прориси та іконописний первотвір XVIII століття. Текст первотвору говорить: "Сергий подобием сед, брада Александра Свирскаго, ризы преподобническия, схима на плечах", " Герман сед, брада покороче Влаасиевы, ризы преподобническия, схима на плечах", "Сергий сед, брада аки у Александры Свирскаго, ризы преподобническия, на плечах схима. Герман сед, брада аки у Кирилла Белоезерскаго, риза преподобническая, на плечах схима".
На початку XVIII століття були відомі ікони преподобних Сергія і Германа. Нагадування про втрачене житіє Преподобних зустрічається в численних списках "Валаамскої бесіди", пам'ятки церковної публіцистики XVI-XVII століть. Зачало "Бесіди", безсумнівно, є уривком з вересневих Міней, де розповідається про перенесення мощей преподобних Сергія і Германа (Карельських чудотворців) з Новгорода в монастир Всемилостивого Спаса по утишенню військової небезпеки, мабуть, у 1182 р., що підтверджується новгородськими літописними джерелами. Первісне місце подвигів преподобних Сергія і Германа вказується на Святому острові. Так говорить переказ, відомий при ігумені Єфремі у другій половині XVIII століття. Також даний факт підтверджує і шведський атлас, в якому на карті острова Валаама Святий острів іменується як Vanho Valamo – Старий Валаам, і на цьому острові вказаний хрест.
В грамоті Новгородського митрополита Варлаама, від 27 травня 1592 року, викладаються деякі правила Валаамського гуртожитку: "Жить по чину монастырскому благочинно, смирно, безмятежно, по преданию отеческому и по закону преподобных Валаамских первоначальников Сергия и Германа – общежительством. Закон и начало, изстари положенные в Валаамском монастыре, не разорять, но сохранить со всяким благоговением. Жить в согласии всей братии и слугам вкупе, единомысленно и меж себя в послушании. Монастырское содевать по совету, с сбора всей братии; без братского собора не должны действовать ни старец, ни слуга. Общину соблюдать по прежнему: платье и обувь давать по старине, из монастырской казны как братиям, так и слугам. Казначея во всяком обиходе: приходе и расходе, считать в правду по спискам".
Надзвичайно широке поширення "Валаамскої бесіди", відомої в безлічі списків XVI, XVII, XVIII століть, свідчить про високий духовний авторитет засновників Валаамського монастиря, бо саме їх духовними вустами викладена позиція нестяжателів у відомій церковній полеміці XVI століття.
В 1611 році монастир був розорений шведами, і на острові жили шведські колоністи. В 1685 році в царювання Великих Князів Іоанна Олексійовича та Петра Олексійовича, шведи захотіли відкопати мощі преподобних і поглумитися над ними, але Господь молитвами преподобних незабаром послав на них великі недуги і розслаблення членів, тому вони злякались й над мощами їхніми влаштували каплицю.
У цьому ж році архімандрит Тихвинського монастиря Макарій вчинив на ім'я Російських самодержців такі прохання: "Милостивые Государи и Великие Князи Иоанн Алексеивич, Петр Алексеевич, всея Великия и Малыя и Белыя России Самодерджцы, пожалуйте нас богомольцев своих; не дайте, великие государи, тех святых Германа и Сергия Валааских, паче же и Российских древних, преславных чудотворцев их мощем у проклятых лютор в поругании быть: повелите, государи, те святые мощи с того Валаамского острова от их лютерского поругания пренести в свое царское богомолие монастырь, дабы оне, проклятые люторы, тем не возносилися и святым нашим поругания не чинили, и за сие бы от окрестных государств, которые ныне состоят в благочестии и содержат закон греческий, поношения и укоризны не было; паче же премудрый Господь Бог, за сие люторам на святыя наша попущение, на нас праведного своего гнева не послал. Воистину великие Государи, тии Святые Герман и Сергий, Валаамские чудотворцы, преславные, еще живи быша, и тогда прорицаху настоящая, будущая, яже о сем, великиие Государи, сотворите прилежное радение, дабы тех святых Германа и Сергия Валаамских, паче же Российских православных чудотворцев, много чудесныя их мощи от проклятых лютор в поругании не были. За сие же вашу государскую благую ревность и за прилежное тех святых Германа и Сергия чудотворцев о вас молитвы, подаст вам Господь Бог милость Свою и покорит вам вся враги, возстающия на Православную нашу Христианскую веру под ноги ваша, о сем молим вас милостивых и премилостивых великих государей. Мы богомольцы ваши, и милости просим великие Государи Цари смилуйтесь".
У 1764 році капітан Яків Якович Мордвинов відвідав Валаамский монастир. У своїх записках він описує Святий острів, місце первісних подвигів преподобних Сергія і Германа: "К святому острову пристали с западной стороны, а в других местах пристать невозможно, понеже все каменные горы на утес, а где пристали на берегу крест деревянный и – восход на гору весьма крут. В половине горы часовня деревянная и в ней образы. Часовня поставлена и образы написаны при игумене Ефреме. Позади той часовни пещера в каменной горе, где Перподобные спасались. Проход во оную тесен, и проходили на коленях. Вшед в пещеру, можно стоять двум человекам. В оной стоит деревянный небольшой крест и лежат небольшие два камня, а над входом в оную пещеру висят отломившиеся от горы каменья, и некоторые лежат при входе, и видно, что упали с верха и расшиблись. По выходе из пещеры восходили на самую высоту горы и проход весьма крутой, и над проходом висят каменья и деревья. Взошед на гору, площадь которой вся заросши лесом, и погуляв на той горе спустились к своему судну. Святой остров от Валаамского отделяется проливом широтою на одну версту".
В 1755 році ігуменом Єфремом був збудований новий дерев'яний соборний храм, в якому був приділ преподобних Сергія і Германа. Той же мандрівник Мордвинов так описує сам монастир: "Монастырь построен на горе каменной, церкви, колокольня и ограда деревянные. И всему оному монастырю взят план, и на плане означено: Соборная церковь Преображения Господня, в ней приделы: с южной стороны – святых апостолов Петра и Павла, с северной – святого апостола Иоанна Богослова, вверху с юга святого апостола Андрея Первозванного, с северу святых праведных Захарии и Елисаветы, внизу с южной стороны – преподобных отец Сергия и Германа, Валаамских чудотворцев, где и мощи преп. под спудом, а сверху сделаны раки, и на раки их положены живописные их образы".
До 28 червня 1789 року був збудований і освячений новий соборний храм преподобних Сергія і Германа Валаамских чудотворців, скарбничим Інокентієм з братією, де мощі їх спочивають під спудом. У 1817 році архімандритом Коневського монастиря Іларіоном була складена служба преподобним Сергію і Герману, валаамским чудотворцям, і надрукована в Синодальній друкарні з додатком повчального слова на пам'ять їх.
В 1819 році, 20 жовтня, Святійшим Синодом було наказано загальноросійське шанування Валаамских угодників і визначені дні церковного святкування їх пам'яті 28 червня (11 липня н. ст.) і 11 вересня (24 вересня. н. ст.).
Мощі преподобних Сергія і Германа і нині спочивають під спудом в Спасо-Преображенському Соборі Валаамського монастиря. Свідченням благодатного молитовної допомоги Преподобних є численні чудеса, явлені по вірі тих, що просять і моляться.
Засновники монастиря преподобні Сергій і Герман, Валаамські чудотворці, не залишили нам свого житія, яке безсумнівно існувало, збереглися лише короткі згадки в літописах і стародавніх рукописах. Але преподобні Сергій та Герман ніколи не залишали свого братства. Вони продовжують свідчити протягом тисячі років свою незриму присутність, охороняючи своїм молитовним предстательством Валаамську обитель. Свідченням їхнього богоугодного життя стали незліченні чудеса і зцілення, які подаються по вірі тих, хто просить про молитовне предстательство преподобних Сергія і Германа, які продовжуються і понині.
В монастирському архіві, який знаходиться нині у Фінляндії, в Ново-Валаамському монастирі, зберігся збірник "Чудеса преподобних Сергія і Германа", складений з благословення ігумена Дамаскіна.
Великі угодники Божі преподобні Сергій та Герман і по своєму успінні продовжують подавати зцілення і творять численні дива, які рясно виливаються від їх цельбоносних мощей усім, хто з вірою до них приходить.
