Притча: про силу покаяння. Притча святителя Миколи Сербського
Одна людина прожила довге життя. Все життя вона грішила, але тут же приносила покаяння за звершені гріхи. Нарешті, встигнувши востаннє покаятися, людина спочила.
Злий дух прийшов за її душею і каже:
- Вона моя.
Господь же каже:
- Ні, вона каялась.
- Але ж хоч і каялась, знову грішила, – продовжував диявол.
Тоді Господь йому сказав:
- Якщо ти, будучи злим, брав її знову до себе після того, як вона Мені каялась, то як же Мені не прийняти її після того, як вона, коли вона згрішить, знову зверталася до Мене з покаянням? Ти забуваєш, що ти злий, а Я – благий.
0
0
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку, щоб повідомити про це редакцію.
Читайте також
Типікон: Устав, який майже ніхто не читав, але всі виконують
25 Липня 15:32
Розповіді про давню Церкву: пресвітери
18 Липня 15:22
«Пікасо́»: два способи стати богом
11 Липня 17:05
Якщо єпископ – атеїст
10 Липня 19:00
Відмінність євхаристійної Церкви від клерикальної
09 Червня 11:13
Розповіді про стародавню Церкву: єпископи і диякони
02 Червня 11:26