Притча: про суд над іншими та про власні гріхи

Коли можна судити інших.
Один з насельників монастиря в Сцеті зробив серйозну помилку, і для суду над ним брати покликали наймудрішого відлюдника.
Відлюдник не хотів приходити, але брати були такими наполегливим, що він погодився. Однак перш, ніж відправитися, він взяв відро і зробив у його днищі кілька дірок. Потім наповнив відро піском і пішов в монастир.
Настоятель, звернувши увагу на відро, запитав, для чого це.
– Я прийшов судити іншого, – сказав самітник. – Мої гріхи біжать за мною, як і цей пісок у відрі. Але оскільки я не дивлюся назад і не можу бачити свої власні гріхи, то я здатен судити інших.
Ченці негайно вирішили скасувати суд.
0
0
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку, щоб повідомити про це редакцію.
Читайте також

Почаївська Лавра – український Афон: нотатки паломника
03 Жовтня 14:54

Віра, Надія, Любов і Софія: три доброчесності та їхня духовна мати
30 Вересня 14:18

Нейрозалежність від ШІ: коли помічник стає господарем
25 Вересня 18:29

У витоків православної преси України: спогади журналіста
24 Вересня 15:15