«Спаситель – не слабак»: про нову христологію від ПЦУ
«Священник» ПЦУ Роман Грищук озвучив абсолютно новий погляд на Христа – не той, до якого всі звикли. Але ця нова «христологія» щось нагадує. Що саме?
Наприкінці листопада 2025 р. «священник» ПЦУ Роман Грищук у своєму виступі перед слухачами Волинської богословської академії ПЦУ представив, по суті, нову «христологію».
Але перш ніж говорити про її сенс, варто звернути увагу на два моменти. По-перше, на особистість самого Р. Грищука. Це людина, яка організувала рейдерські захоплення багатьох православних храмів і брала в цьому безпосередню участь. Захоплення ці відрізнялися жорстокістю і цинізмом. У хід ішли болгарки та інші інструменти. У своїх висловлюваннях Грищук також пропагує насильство, ображає людей, причому не тільки православних, але навіть і римського папу.
Наприклад, у червні 2025 р. під час спроби захоплення Свято-Духівського собору в Чернівцях він говорив, що віряни УПЦ – це «зомбі, які допомогли відстояти Росію» і опосередковано закликав до їх знищення. А варто було римському папі Льву XIV висловитися за мир в Україні, як Р. Грищук заявив, що папа «виглядав розумним, поки мовчав», «цей папа теж зламався, несіть наступного!» і що католики просто хочуть заробляти гроші.
Грищук є особистістю досить одіозною, якщо не сказати більше. І такій людині надають кафедру в богословській академії, де навчаються кандидати на вищі керівні посади в ПЦУ. Тобто його вважають гідним учителем молодих богословів ПЦУ, а його погляди – цілком прийнятними. Глава ПЦУ Сергій (Епіфаній) Думенко регулярно нагороджує Р. Грищука церковними нагородами. Іншими словами, «богослов'я» Грищука – це ще не офіційне вчення ПЦУ, але вже десь дуже близько. І це – друге, на що слід звернути увагу.
Ікони з Христом – неправильні?
Зазвичай лектор, виступаючи перед аудиторією, намагається, щоб його слово було яскравим і запам'яталося. Але Грищук явно перестарався.
.jpg)
За його словами, він прийшов до академії з тим, щоб зруйнувати у слухачів «той образ Христа, який нав'язував Московський Патріархат і православ'я в його редакції останніх століть».
«Якщо ви подивитеся на ікони, на яких зображують в основному Христа як людину витончену, людину з непропорційно малою головою, худеньким тілом і довгими пальцями, маленькими устами, великим місцем, де має бути мозок і очі, – ми десь собі таким уявляємо Христа. У нашому розумінні це людина з такою ось зовнішністю і ще з обов'язково зігнутим хребтом, коли голова випирає вперед. І ми вже на відстані знаємо, що це типовий "задрот"», – заявив Грищук.
Пристрасть до епатажу властива багатьом. Але називати Спасителя «задротом» – це настільки за межами, що викликало обурення навіть у «патріотичному» середовищі. На багатьох ресурсах з'явилися критичні публікації, а у Волинській академії звіт про виступ Грищука видалили.
До того ж, не зовсім зрозуміло, що Грищук мав на увазі, говорячи про нав'язування образу Христа Московським Патріархатом. Нам не відомо про якийсь особливий стиль у зображенні Спасителя, який був би властивий саме РПЦ.
Вочевидь, йому просто потрібно було від чогось відштовхнутися, щоб представити свій, «грищуківський» образ Христа.
Суть нової «христології» від Грищука
Якщо коротко, Грищук представляє Христа як якогось супермена, який не зволікає вдаватися до насильства і перемагає всіх своїх опонентів. Цитата: «Спаситель був сильною, потужною, крутою особистістю. Його мудрість – це вміння вступати в діалоги, це вміння виходити переможцем з діалогів. Тобто це не уникнення конфлікту, а вихід переможцем з конфлікту».
Грищук вважає, що образ Христа як незлобивого і мовчазного агнця, який іде на заклання, є неправильним. Цитата: «Христос був зовсім не таким, а фізично сильною, витривалою особистістю, людиною, яка за словом у кишеню не лізла». Причому не гребував тим, що «ми сьогодні називаємо лайкою або навіть матом». Так розуміє Грищук викриття книжників і фарисеїв. А з євангельського тексту про те, як Христос проганяв торговців з Храму, Р. Грищук робить висновок, що Спаситель не цурався насильства і прекрасно володів батогом. Загалом, виходить щось на кшталт Рембо та інших аналогічних персонажів. І, звичайно, Грищук закликав майбутніх «священників» ПЦУ наслідувати цей приклад.
Христос Святого Письма
У чому тут підміна? Підміна в тому, що замість смиренного Христа, Переможця аду і смерті, Який здобув цю перемогу тим, що був розп'ятий на Хресті, нам пропонують войовничого переможця в чисто людських конфліктах. Грищук і йому подібні намагаються приписати Ісусу Христу роль вождя, сильного лідера, який перемагає в земному, людському сенсі своїх опонентів. Це та роль, яку Ісусу з Назарета намагалися нав'язати юдеї і від якої Він показово відмовився.
Все Святе Письмо – і старозавітні пророки, і новозавітні апостоли – всі свідчать про кротість Спасителя, Його незлобивість і смирення. Це прямо протилежний образ тому, що намагається нав’язати своїм слухачам Р. Грищук. Ось, наприклад, що пише про Христа пророк Ісая: «Бо Він виріс перед Ним, як паросток і як корінь із сухої землі; немає в Ньому ні виду, ні величі; і ми бачили Його, і не було в Ньому вигляду, який би привертав нас до Нього. Він був зневажений і умалений перед людьми, муж скорбот і випробуваний у хворобах, і ми відвертали від Нього обличчя свої; Він був зневажений, і ми не ставили Його ні в що. Але Він узяв на Себе наші немочі і поніс наші хвороби; а ми думали, що Він був уражений, караний і принижений Богом. Але Він поранений був за гріхи наші і мучений за беззаконня наші; кара миру нашого була на Ньому, і ранами Його ми зцілилися» (Іс. 53:2–7).
Ось що говорить Христос про Себе Самого: «Навчіться від Мене, бо Я лагідний і смиренний серцем, і знайдете спокій душам вашим…» (Мф. 11:29).
Цьому ж Він учив і Своїх учнів: «А Я кажу вам: не противтеся злому. Але хто вдарить тебе в праву щоку твою, підстав йому й іншу; і хто хоче судитися з тобою й узяти в тебе сорочку, віддай йому й верхній одяг…» (Мф. 5:39–40).
Коли воїни прийшли до Гефсиманського саду, Христос смиренно віддав Себе в їхні руки і навіть наказав апостолові Петру сховати меч у піхви (Мф. 26:51–55). Де ж той супермен, який, за словами Грищука, усіх перемагає?
Юдеї чекали від Ісуса, що Він стане сильним земним царем, очолить повстання проти римлян і поставить юдеїв над усіма народами. Вони помилилися. Але сьогодні в ПЦУ намагаються представити Христа такою собі «могутньою, крутою особистістю», щоби воювати проти «москалів» і УПЦ.
Навіщо Грищукові потрібна нова «христологія»
У своїй лекції Грищук говорить про відсутність смирення не тільки у Христа. Він наводить приклади святих: Георгія Побідоносця, Афанасія Великого, Іоанна Золотоуста, Іоанна Дамаскина, Миколая Чудотворця, підкреслюючи, що вони – не слабкодухі, а сильні особистості, які ні перед ким не смирялися, а відстоювали свою позицію. У своїх міркуваннях він використовує типові сектантські прийоми – вихопити «зручну» цитату святого і залишити в тіні ту, що не вписується у його концепцію.
А концепція та сама: святі були не м’якосердими, а уособленням сили й могутності.
«Хто з вас зможе у 46 років віджатися 50 разів? А якщо ви не можете віджатися 50 разів і говорите: "Я ні з ким не сварюся", – то це не тому, що ви смиренні, це тому, що ви слабкі. Різниця між смиренним і несмиренним слабаком виявляється на полі в тому, що смиренний може дати відсіч, але не дає. А слабак – він просто не може», – говорить Грищук.
У цих словах чути виправдання силових захоплень храмів УПЦ, якими займається Грищук і в яких його повністю підтримує керівництво ПЦУ.
Лекція Грищука про «сильного» Христа і святих – це підведення концептуальної бази під масштабну діяльність ПЦУ, у якій думенківські клірики й активісти силою відбирають храми, грабують, б’ють вірян і духовенство. Якщо раніше вони діяли за принципом Портоса з «Трьох мушкетерів»: «Я б’юся просто тому, що б’юся», то тепер вони б’ються тому, що так нібито вчить Спаситель.
Звертаючись до слухачів – студентів академії й теперішніх кліриків ПЦУ, – Грищук закликає: «Забудьте про те, що ви повинні бути скромними, забудьте про те, що ви повинні бути мовчазними, забудьте про те, що батюшка – це такий духовний дистрофік, задрот. Ні».
Висновки
По-перше, спроби представити Христа в образі крутого супермена – це неправда і блюзнірство. Апостол Павло писав: «Ми проповідуємо Христа розп’ятого…» (1 Кор. 1:23). Зовсім іншого «Христа» проповідує Р. Грищук і йому подібні. І на цей випадок ми маємо вказівку апостола Павла: «…Хто благовістить вам не те, що ви прийняли, нехай буде анафема» (Гал. 1:9).
По-друге, Р. Грищук закликає наслідувати той войовничий образ, який він описав своїм слухачам: бути «крутим», сильним, завжди виходити з конфліктів переможцем. Це свідчить про те, що в надрах ПЦУ культивується саме така ідеологія. Ми бачимо, як вона втілюється в життя під час захоплень храмів, побиття вірян тощо.
Щоб уникнути подібних відхилень від чистого Христового вчення, потрібно насамперед читати Євангеліє і ним перевіряти всю пропаганду, що ллється звідусіль на наші голови.
