О, дивний, новий світ? Християни й система «цифрового соціального кредиту»
Влада України має намір оцінювати громадян у відповідності з цифровою системою соціального кредиту. Що від цього чекати – цифрового концтабору чи ідеального суспільства?
Кілька днів тому стало відомо, що Верховна Рада України розробляє проект, який фактично дозволить державі встановити цифровий контроль над життям громадян.
Нардепи під керівництвом Руслана Стефанчука (людина, яка вже відзначилася законопроектом про святкування Різдва Христового 25 грудня) розробляють так звану «систему соціального кредиту». Звучить наївно, але чи так це насправді? Адже така система вже давно розроблена в Китаї. І не тільки розроблена, але й успішно впроваджується.
Система соціального кредиту
З 1 січня 2021 року в цій азіатській країні набув чинності Цивільний кодекс, який на законодавчому рівні закріпив використання «системи соціального кредиту».
Згідно з цією системою, кожен громадянин Китаю отримує якийсь стартовий рейтинг, який оцінюється в 1000 балів. А далі цей рейтинг може або зростати, або падати – все залежить від поведінки людини.
Так, на основі 160 000 різних показників зі 142 установ про людину збирається інформація, яка потім обробляється в єдиному центрі. Громадянин, який набрав 1050 балів отримує індекс ААА – він надається з точки зору держави і йому можна «довіряти». Наприклад, він зможе займати певні посади, працювати там, де подобається, не зустрічатися з обмеженнями, пов'язаними з медициною або освітою. А ось якщо рейтинг громадянина падає до позначки в 849 балів – він отримує індекс і потрапляє до категорії неблагонадійних. У цьому випадку, він вже не зможе працювати в державних органах влади та зустрінеться з певними проблемами в інших сферах життя.
Однак, найбільші проблеми почнуться в тому випадку, якщо ваш «рейтинг» впаде до позначки нижче 600 балів – це індекс D. Ви не зможете отримати нормальну роботу (або просто роботу взагалі), освіту та медичні послуги. Більш того, вас обмежать у користуванні суспільними благами і зведуть до мінімуму купівельну спроможність, відмовлять в оренді, не видадуть кредит і т. д.
У світовій літературі і кіно подібний феномен, при якому людину оцінювали за допомогою «рейтингової системи», вже неодноразово описувався в жанрі так званої «антиутопії». Досить згадати культову книгу Джорджа Оруелла «1984» або менш відому, але не менш проникливу книгу Дейва Еггерса «Сфера». Зазвичай така література продається в відділі «фантастика» і навряд чи хтось із нас ще кілька років тому міг подумати, що вона перекочує в розділ «засновано на реальних подіях». Але це сталося.
Які ж критерії має намір застосовувати держава для того, щоб оцінити «правильність» поведінки людини?
«Система соціального кредиту» й Україна
Про подробиці впровадження «китайської» системи в Україні виданню «Вести» розповів один з нардепів України. За його словами, «новий проект може зробити законним держконтроль держави над різними сферами життя людини... За корисну громадську діяльність, наприклад, донорство, волонтерство... або своєчасну виплату кредитів будуть нараховуватися бали. А за штрафи, борги в різних сферах, включаючи аліменти, ухилення від податків, бали будуть відніматися. У результаті людині стане складніше влаштуватися на роботу, взяти кредит або навіть виїхати за кордон. Все це стане можливим, коли всі бази, які вже зараз є в Україні, об'єднають в Єдину базу. На даний момент обговорюються такі ідеї. А що з цього вийде і коли, ще невідомо».
Своє бачення «рейтингування» українців пояснив і міністр цифрової трансформації Михайло Федоров: «Це певна "гейміфікація" держави, де люди заробляють "бали". Логіка, як в кредитних історіях у фінансовій сфері. Чим швидше ви віддаєте кредити, тим краще у вас історія, і наступний взяти вже легше. Люди з низьким рейтингом не можуть влаштуватися на хорошу роботу, їм не дають кредити, їм навіть можуть відмовити в оренді велосипеда». Правда, при цьому політик підкреслив, що не є прихильником введення цієї «системи».
Однак, потрібно підкреслити, що «оцінка» людини не обмежиться виключно її кредитною історією або участю у волонтерських проектах. За словами Тетяни Пашкіної, експертки з питань працевлаштування, багато фірм вже зараз користуються різними базами і вивчають соціальні мережі. При цьому, говорить Пашкіна, поки що «пости в соцмережах розглядаються не стільки на предмет лояльності до влади, скільки на адекватність і осудність людини: які теми обговорює, як проявляє себе в дискусіях». За деякими даними, всі ці ідеї планують втілити в новому Цивільному кодексі України, зміною якого саме і займається група Руслана Стефанчука.
При цьому нардеп запевняє, що влада не буде вводити «рейтинги», оскільки «всі громадяни рівні у своїх правах, це сказано в Конституції». У той же час, за словами Стефанчука, «законодавство дає можливість кожному громадянину створювати свій спеціальний статус, у тому числі на підставі договорів. Тобто громадянин може укладати будь-який договір і, відповідно, купувати спеціальні права і створювати обов'язки. Але це тільки з власної волі».
Іншими словами, поки що рейтингова система буде не обов'язковою, а добровільною, що не заважає окремим фірмам та банкам вже зараз створювати свої власні бази даних і за допомогою їх оцінювати кандидатів на роботу.
Адвокат Іван Ліберман зазначив ще кілька проблем, з якими зіткнуться громадяни України при введенні системи соціального кредитування»: «Все буде відслідковуватися, всі дані будуть в єдиному державному реєстрі, доступ до якого будуть мати всі, кому треба і кому не треба. Вже зараз багато баз доступні практично кожному третьому громадянину – це адвокати, юридичні та нотаріальні контори, судді, представники клієнтів у суді, співробітники правоохоронних органів, юристи великих компаній. По цих базах, коли їх об'єднають, можна буде шляхом "одного кліка" дізнатися про всю історію діяльності людей. А на підставі даних присвоїти й оцінку людині, а, відповідно, обмежити її в отриманні благ». А для чого все це?
Прибуток і контроль
Всі ми чули про так зване вікно Овертона. З точки зору науки – це концепція наявності рамок допустимого спектру думок у публічних висловлюваннях політиків та активістів з точки зору поточного дискурсу. А якщо говорити просто, то вікно Овертона вказує на ситуацію, коли річ, що ще вчора здавалася неможливою, завдяки ненав'язливій, але постійній пропаганді спочатку стає прийнятною, а потім – єдино правильною.
Згадаймо, наприклад, ставлення до ЛГБТ. Років тридцять-сорок тому гомосексуалізм (ми вже не говоримо про інші «статі») сприймався як психічне відхилення. Ще раніше за одностатеву «любов» можна було отримати тюремний термін, а до того – навіть поплатитися життям. Проте постійна пропаганда, боротьба за права сексменшин, «сексуальна революція» призвели до того, що гомосексуалізм спочатку став нормою, а тепер і невід'ємною частиною життя багатьох цивілізованих країн. Недалекий той час, коли за надуманими приводами у в'язниці будуть саджати гетеросексуалів.
Вікно Овертона вказує на ситуацію, коли річ, ще вчора здавалася неможливою, завдяки ненав'язливій, але постійній пропаганді спочатку стає прийнятною, а потім – єдино правильною.
Або візьмемо пандемію коронавірусу. Хіба могли жителі розвинених демократичних держав ще рік тому допустити думку, що держави обмежать свободу пересувань, закриють всіх на примусовий карантин, зобов'яжуть носити маски і фактично за кілька місяців зможуть скасувати основні права і свободи, здобуті століттями демократії? Ні, такого допустити не міг ніхто. Але воно сталося.
Так от, Церква впродовж багатьох років (як мінімум – останні 30) говорить про можливу небезпеку, яку таять в собі цифрові технології. Про це говорять і представники науки і мистецтва. Письменники-фантасти (почекайте скептично посміхатися) попереджали, що на зміну людині прийде робот і що функції людини зведуться до того, щоб цих роботів обслуговувати. 50 років все це здавалося нереальним, але не сьогодні...
При цьому цікаво, що впровадження цифрових технологій і застосування їх у суспільному просторі знаходить дивну одностайність серед чиновників та бізнесменів. Це і не дивно, тому що одних цікавить прибуток, а інших – контроль.
Так, роботам не треба платити зарплату (достатньо час від часу оновлювати програму), і роботи не страйкують, не вимагають якихось прав і свобод, не потребують соціальних програм. Тому ідеальне суспільство, з точки зору керування, – це суспільство, в якому людина функціонує подібно роботу і з допомогою роботів. Домогтися цього можна тільки одним способом – отримати такі методи контролю, які б повністю виключали саму можливість непокори людини і ставили її в повну залежність від держави або роботодавця. Ось і намагаються уряди запровадити «систему соціального кредиту» – тут і контроль, і заохочення, і батіг, і пряник. Так, виглядає все, на перший погляд, красиво і привабливо. От тільки що може чекати в цьому випадку християн?
«Система соціального кредиту»
Чиновники пропонують засновувати «кредитний рейтинг», а потім і соціальний, на різних показниках. Зокрема, на веб-історії та історії пошуку в Гугл. Ваш кредитний рейтинг (а потім і соціальний) повинен ґрунтуватися на вашій веб-історії. Це означає, що якщо людина набере в пошуковику словосполучення «критика педофілії», наприклад, або «критика ЛГБТ», то вона тут же втратить кілька балів свого кредитного рейтингу. Відновити їх буде непросто, тому краще не ризикувати.
Ваш кредитний рейтинг (а потім і соціальний) повинен ґрунтуватися на вашій веб-історії. Це означає, що якщо людина набере в пошуковику словосполучення «критика педофілії», наприклад, або «критика ЛГБТ», то вона відразу втратить кілька балів свого кредитного рейтингу.
Те ж саме стосується історії покупок, перегляду фільмів або передач, читання літератури або статей – всі дані будуть збиратися, оброблятися штучним інтелектом і надходити в єдиний центр, який оцінює людину як «благонадійну» чи ні. Ось і може вийти так, що купивши в інтернеті книгу святителя Іоанна Златоуста, подивившись проповідь якогось священика з критикою ЛГБТ або навіть просто відвідавши сайт з тлумачення Біблії, людина раптом виявляє, що їй відмовили в кредиті, що її кредитна картка заблокована, і що з завтрашнього дня вона не тільки звільнена з роботи, але і не може купити в магазині буханець хліба. Фантастика, скажете?
Згадайте вікно Овертона. А ще краще згадайте книгу Апокаліпсису: « І зробить вона, щоб усім малим і великим, багатим і вбогим, вільним і рабам було дано знамено на їхню правицю або на їхні чола, щоб ніхто не міг ані купити, ані продати, якщо він не має знамена ймення звірини, або числа ймення його...» (Об'явл. 13, 16-17).
Звичайно, нам можуть заперечити, що «накреслення», як печать антихриста, буде мати сенс тільки в тому випадку, якщо людина прийме його вільно. Якщо ж воно (накреслення) буде нав'язуватися з боку держави – то і зради Христа бути не може. Погодимося. Більше того, впевнені, що насильної «чипізації» точно не буде. Як не буде і необхідності насильно заганяти людину в «цифровий табір». Ні, люди самі виберуть «зону комфорту» і пояснять свій вибір цілком раціональними причинами – загальним благом, спільними інтересами, зручністю і так далі. От тільки чи залишиться в цій «зоні» місце для Христа? Навряд чи.
Цифрове рабство й позиція Церкви
Зовсім недавно своє ставлення до подій висловив і Патріарх РПЦ Кирил. За його словами, «цифрові технології здатні створити інструменти, що забезпечують тотальний контроль за людиною. Нічого подібного в минулому не могло бути. Людська думка, технічна цивілізація сьогодні досягли такого рівня, коли, впроваджуючи цифрові технології, можна забезпечити тотальний контроль над людською особистістю. Не просто спостереження за людиною, але управління людською поведінкою».
«Людська думка, технічна цивілізація сьогодні досягли такого рівня, коли, впроваджуючи цифрові технології, можна забезпечити тотальний контроль над людською особистістю. Не просто спостереження за людиною, але управління людською поведінкою».
Патріарх Кирил
Правий Святіший владика? Звичайно. Ось слова керівника компанії «Газпром-медіа» Олександра Жарова: «Нейромережі починають працювати задовго до того, як глядач збирається щось подивитися на ТБ або в кіно. Вони допомагають побачити приховані закономірності за рахунок аналізу великої кількості факторів і запропонувати глядачеві саме ту передачу, яку він захоче подивитися, і той фільм, який підходить саме йому...».
Якщо перевести його тези на просту мову, то стає очевидним, що нейромережі, фактично, впливають на формування світогляду людини і зводять поняття «свободи вибору» до пустої формальності.
З іншого боку, BigData отримає доступ до величезної кількості інформації про людину – ЗМІ, соціальні мережі, сайти оголошень, спеціальні бази даних, які будуть містити відомості про адміністративні порушення, штрафи, заборгованості, наявність судимості і контакти з засудженими і так далі. Природно, що і для користувача доступ до цих даних повинен бути гранично спрощений. Тому, за словами Патріарха Кирила, антихрист і запропонує: «щоб всяка злочинність пішла з нашого життя, давайте керуватися тим, щоб кожна людина мала якийсь ключ до всього, що їй потрібно. Наприклад, це може бути картка – прикладаєте і отримуєте доступ до продуктів харчування, доступ до освіти, а якщо цієї картки немає, то все втрачається».
Патріарх впевнений, що «максимальний розвиток тотального контролю над людиною означає рабство, і все буде залежати від того, хто буде паном над цими рабами. Ось чому Церква категорично проти використання цифрових технологій у забезпеченні тотального контролю над людською особистістю».
«Максимальний розвиток тотального контролю над людиною означає рабство, і все буде залежати від того, хто буде господарем над цими рабами. Ось чому Церква категорично проти використання цифрових технологій у забезпеченні тотального контролю над людською особистістю».
Патріарх Кирил
І проблема навіть не в тому, хто буде господарем нового світового порядку, і не в тому, що в будь-який момент християнство може стати «фактором токсичності» у цьому самому світовому порядку, а в тому, що Бог створив людину вільною. Християнство і побудовано, в принципі, на волі. Ми можемо приймати або відкидати віру в Бога, у нас є свобода вибору між добром і злом, ми можемо погоджуватися чи ні з волею Божою. А все тому, що Бог є Любов, а любов – неможлива без свободи. Саме тому християни будуть завжди чинити опір будь-яким спробам придушення свободи.
Не тому, що чогось не знаємо або не розуміємо, а тому, що ми боїмося втратити Любов.
