Як «ТСН» йшла, але не дійшла на іменини до намісника Києво-Печерської Лаври
Прикрий інцидент стався 19 квітня 2016 року зі знімальною групою «ТСН» у Києво-Печерській Лаврі. Приїхавши на іменини намісника Лаври митрополита Павла, журналісти не змогли зняти жодного компрометуючого кадру.
Служба новин каналу «1 + 1», відома своїми регулярними скандальними сюжетами про УПЦ, в яких брехня майстерно чергується з нестримними авторськими фантазіями, упродовж декількох місяців не змогла зняти жодного антицерковного сюжету. Вона змушена задовольнятися розміщенням на своєму сайті блогів відповідного змісту, що пописують львівські письменники-плагіатори. Складно сказати, з чим пов'язана таке збідніння – можливо фантазія сценаристів вичерпалася, або ж маститі автори, які виготовляють ці сюжети, були переведені на інший фронт роботи. Втім, це й не так важливо. Важливим є те, що перервана було традиція продовжилася. Ось тільки нинішня молода журналістська поросль «ТСН» ще поки не у змозі вийти на професійний рівень своїх старших колег.
Адже ті чітко діяли, згідно з першим правилом репортера-телевізійника: якщо ти про щось говориш – ти повинен показати це у кадрі!
«Під час зйомки невідомі особи погрожували журналістам та пошкодили автомобіль», – це дослівна цитата улюбленої у народі ведучої плюсів Наталії Мосейчук.
Почувши цю фразу, глядач, природно, очікує побачити підтвердження таких яскравих слів. Але що ж ми бачимо у кадрі цих бадьоро усміхнених хлопчиків з мікрофонами? Бачимо територію Лаври, бачимо паломників, ченців та священнослужителів. Терористів, що вивергають загрози та ушкоджують редакційне авто не бачимо. Дивно, чи не так?
А тепер спробуємо включити логіку: якщо Ви що-небудь знімаєте і Вам «під час зйомки» загрожують, чи повинні ці загрози потрапити Вам у кадр? Тим більше, якщо Ви, згодом, акцентуєте на цьому увагу, роблячи сюжет? Очевидно, повинні. Однак у відеоряді цього немає! Трохи пізніше кореспондент «ТСН» Дмитро Святненко, який і здійснював цю зйомку, заявляє: «Ми вели зйомку з машини, підійшли двоє молодих людей та почали нам погрожувати. Ми закрилися у машині, хіба мало, хто це такі».
І навіть зачинившись у автомобілі, маючи камеру, мобільні телефони, у кожному з яких є функція зйомки відео, журналісти не змогли зафіксувати своїх кривдників. Можливо, як це часто буває з працівниками українських ЗМІ, у них раптово розрядилися акумулятори всіх записуючих пристроїв? Ну, трапляються ж такі фатальні збіги обставин?
Але ж ні, вони якимось героїчним чином зуміли зняти спущене колесо, яке, нібито, належить редакційній машині, що і показали телеглядачам на екрані любительської камери.
Правда, трохи бентежить, що дата, яка відображається на екрані, застаріла майже на два роки, а також те, що, власне, саму пошкоджену (за словами Мосейчук) редакційну машину з цими спущеними колесами ми так і не побачили.
На цьому можна було б і закінчити, але керівництво «ТСН» не звикло зупинятися на півдорозі. На наступний день у Києво-Печерську Лавру висилається інша група, вже не з хлопчиками, а дівчатками. У кращих традиціях голлівудських папараці, які знімають зірок мало не у спальні під ковдрою, кореспонденти найпопулярнішого телеканалу України відверто провокували вірян, котрі вже другий день йшли привітати о. Павла з ювілеєм. На наступному скріншоті чітко видно, як журналістка плюсів, ім'я якої залишилося для глядачів невідомим, буквально переслідує одного з чоловіків, слідуючи за ним по п'ятах та демонстративно знімаючи його планшетом з відстані півметра. А коли шофер гостя спробував перешкодити зйомці, пішла чарівна фраза: «Ми знімаємо у громадському місці»!
Взагалі було б цікаво поспостерігати за роботою цих професіоналів на іменинах, скажімо власника "1+1" Ігоря Коломойського, або гендеректора плюсів Олександра Ткаченка. Вони так само заглядали би камерою у рот кожному гостю, пояснюючи це тим, що знімають у громадському місці? І в якому стані здоров'я вони залишили би такий захід?
Утім, повернемося до наших баранів. Щоб надати своїй провокації видимість серйозної репортерської роботи, юними журналістами на ходу вигадуються «достовірні» деталі: тут і чорна «Тойота», нібито спеціально припаркована, щоб перешкодити зйомці резиденції намісника Лаври, і невідомий священик, який підступно підсідає на лавку до журналістів, роблячи вигляд, що розмовляє по мобільному телефону, і безліч інших непереконливих подробиць.
Ну і у самому кінці сюжету, що носить драматичну назву «Напад у Лаврі», глядачі, нарешті, розуміють, для чого була потрібна вся ця мишача метушня: нагадати жителям України, що митрополит Павел – дуже, дуже і дуже погана людина.
Адже він, як нагадує ведуча, «неодноразово особисто ображав журналістів, а восени – конфліктував з новою поліцією».
Що ж, схоже, юній журналістській порослі «ТСН» потрібно ще потренуватися, щоб досягти рівня старших товаришів. Хоча вони і діяли за класичною схемою жовтої журналістики: приїхав – спровокував – зняв, вийшло, на цей раз, якось примітивно, незграбно та непереконливо. Будемо сподіватися, що наступний замовний чорний піар проти Української Православної Церкви у них вийде більш творчим та професійним!