Як дотримати заповідь Христа про відповідальність за кожне пусте слово?
Нещодавно прочитала в Євангелії заповідь Христа про відповідальність за кожне пусте слово. Як дотримати цю заповідь? Невже треба намагатися ні з ким не спілкуватись?
Наталя Карпенко
Відповідає протоієрей Сергій Успенський:
– Звичайно, християнину необхідно стежити за своїм язиком: не говорити злих, вульгарних, засуджуючих, наклепницьких або просто порожніх слів. І, безперечно, за кожне з них ми відповімо на суді. Але слова виходять із нашого серця, вони – наслідок нашого внутрішнього стану. Тобто головна проблема саме усередині. Отже, просто прийняти на себе обітницю мовчання, не будучи при цьому ченцем, не панацея від гріха як такого.
Основний принцип, на якому будуються всі заповіді Господні, – принцип любові до Бога і людей. І якщо ми живемо за цим головним принципом та ним керуємося у своєму житті, то все інше має другорядне значення. Якщо ми забудемо про це і керуватимемося «буквою закону», яка «вбиває», а не «духом», який «животворить», то перетворимося на тих же книжників і фарисеїв, яких Господь і викривав. Бо, слідуючи виключно «букві» цієї заповіді (Мф. 12:36-37), логічніше було б відрізати язик, щоб отримати 100% виправдання.
У Священному Писанні можна знайти чимало слів про дружбу, взаємне спілкування та просту людську комунікабельність. У посланні до Тимофія апостол говорить багатим, що ті повинні бути «щедрими та товариськими» (1 Тим.6:18), у посланні до римлян він пише: «любіть один одного братньою любов'ю; випереджайте один одного пошаною» (Рим.12:10), і ще – «скоро насолоджуся спілкуванням з вами» (Рим 15:24).
І, до слова, на тому весіллі в Кані Галілейській, де був присутній Господь, були, як я припускаю, святкові веселощі, а не богословська конференція. І Спаситель не поставив наречених з усіма гостями на поклони за зайву веселість і не став говорити, щоб вони їли та пили мовчки, а додав вина, якого вони, до речі сказати, і так вже випили чимало.
Слідкувати за словами, які виходять з наших вуст, безсумнівно важливо та навіть життєво необхідно. Але для цього зовсім не необхідно замовкати навіки, позбавляючи свого спілкування друзів і близьких, які, можливо, вкрай його потребують. Насамперед нам потрібно дбати про чистоту серця, тоді і з марнослів'ям проблем буде набагато менше.
Зрощуватимемо у своєму серці любов до Бога і людей і тоді словами нашими не тільки не завдамо жодної шкоди собі і людям, але навіть принесемо користь на славу Божу.
