Чи існує в Церкві молитва на «перейменування»?
Багато хто чув про «молитву на наречення імені» і вважає її способом змінити долю або просто взяти нове ім'я. Протоієрей Вадим Гладкий про позицію Церкви з цього питання.
Чи можуть мені в Церкві змінити ім'я? Що потрібно для цього?
На жаль, не так вже й рідко доводиться чути подібні прохання. Звісно, в першу чергу хотілося б особисто поговорити з людиною про причини такого бажання, про те, як вона уявляє вплив імені на своє життя. Однак, не маючи можливості для особистої бесіди, відповім щодо згадуваної Вами молитви на наречення імені.
Про її існування знають багато хто, але, вочевидь, далеко не всі вслуховуються в її зміст, навіть деякі зі священнослужителів.
Дійсно, така молитва існує і є частиною чину, що здійснюється над немовлям на восьмий день після народження, або перед самим Хрещенням. Здається, що все зрозуміло і логічно: «наречення імені» – значить, дають дитині ім'я, обране батьками.
Однак у самому тексті нас чекає відкриття: мова там йде не стільки про земне ім'я, скільки про ім'я Боже. Молитва нарікає дитину іменем Христовим, вона стає християнином – частиною великої родини і носієм цієї головної для неї ідентичності.
Згадаємо житія святих: коли мучеників на суді запитували про ім'я, вони часто відповідали: «Я – християнин!», маючи на увазі, що це і є їхнє істинне ім'я і сутність.
Тому молитва на наречення імені – це не інструмент для «ребрендингу» дорослого життя і не формальність для зміни паспортних даних. Це момент, коли людина, щойно розпочавши свій шлях (або готуючись до Хрещення), вже отримує високе звання, яке повинна нести через усе життя.
Змінювати ж ім'я просто тому, що воно «не подобається» або здається «невдалим», Церква не рекомендує, закликаючи нас дорожити тим званням християнина, яке ми вже отримали в Хрещенні.
