Що таке «вічне поминання»?
Що таке «вічне поминання», і як довго воно триває? Виходить, людину вже не пам’ятає ніхто, а про неї моляться. Який у цьому сенс?
Світлана Колошко
Відповідає протоієрей Діонісій Буренко:
– Вічне поминання – це особливе церковне молитовне правило, яке звершується в монастирі або храмі за конкретну людину, воно не закінчується і після її смерті, а триває поки стоїть монастир або храм. Технічно це відбувається так: православний християнин приносить жертву на храм або монастир (вже існуючий або той, що ще будується), і записує імена (включаючи своє) на вічне поминання. Імена записуються в синодик і щодня поминаються на службах.
Вічним таке поминання названо, мабуть, тому, що в цьому випадку не встановлені конкретні терміни звершення молитви, як, наприклад, у сорокоуста або поминання на рік/півроку. Воно безстрокове, а значить – вічне.
Якщо пам’ятати про те, що душа наша безсмертна, а молитва – це звернення до Бога, спілкування з Ним, то питання про доцільність вічного поминання відпадає саме собою: навіть якщо всі родичі і знайомі людини помруть, і навіть ім’я її серед живих буде забуто, душа не припинить свого існування і потребуватиме молитов.
Святий апостол Павел у посланні до Солунян говорить: «Моліться без перерви» (1 Сол. 5: 16). Вічне поминання якраз і є своєрідним виконанням цієї апостольської постанови.
