Навіщо людині вчитися прощати?
У чому полягає головна православна філософія прощення? Іншими словами – навіщо конкретно мені треба вчитися прощати? І чи можливо навчитися робити це щиро?
Віталій Оношко
Відповідає протоієрей Сергій Успенський:
– Є кілька рівнів розуміння прощення.
Перший рівень: прощати – вигідно. Євангелія в багатьох місцях (молитва «Отче наш», притча про двох позикодавців і т.д.) неодноразово говорять про те, що якою мірою ми міряємо людину, такою і нас буде вимірювати Господь на годину судну. Іншими словами, відношення Бога до нас буде дзеркальним відображенням нашого ставлення до інших людей. Прощення – це вигідна інвестиція в Царство Небесне.
Другий рівень: прощати – корисно. Всі ті зусилля, які ми вживаємо для подолання власного егоцентризму, є потужним особистісно-формуючим чинником. Ми уподібнюємося Богу через уподібнення нашого життя Життю Бога, який дає свою Любов всім – і добрим, і злим. Ступінь нашої людяності синхронізована з нашої жертовністю і любов’ю.
Третій рівень – це рівень синівства Богу. Людина прощає тому, що інакше вона вже не може вчинити. Вона живе і сприймає світ у світлі Божественної Любові, будучи невід’ємною частиною цієї любові, маючи в собі ті ж почуття, що й у Христа (Фил. 2.5). Це вже рівень святих.
Вибирайте, який вам більше до душі – до того й прагніть.