Чи прощаються смертні гріхи після сповіді?

Артем Зазимко

Відповідає протоієрей Володимир Долгих:

– Так, прощаються. Якщо людина щиро кається у скоєному їй гріху, то, звісно, Господь її простить, яким би тяжким не був її злочин. Зовсім інше питання – це співвідношення власне покаянного стану з моментом сповідання гріхів біля аналоя у присутності священника. Тут все індивідуально і не може регламентуватись якимись шаблонами.

Крім того, слід пам'ятати, що поняття семи смертних гріхів було запропоновано святителем Григорієм Великим наприкінці VI ст. Трохи раніше, у IV столітті, завдяки впливу праць Євагрія Понтійського, у християнській аскетиці з'явилася класифікація восьми злих помислів. Як правило, всі ці поділи вказують на цілий комплекс гріхів, родоначальником яких є та чи інша пристрасть.

У будь-якому випадку важливо розуміти, що сам факт скоєння людиною злочину, що відноситься до смертних гріхів, не робить її «автоматичною» спадкоємницею пекла, без можливості зміни своєї долі. Як не може бути і «автоматичного» попадання в Царство Небесне лише на підставі бездумного перерахування своїх пристрастей на сповіді.

Повторюся, що грішника, який щиро кається, Господь ніколи не відкине.