Притча: голод відлюдника
У пустелі немає нікого, хто живив тебе похвалами
Один відлюдник прийшов скаржитися старцеві, що кожного дня з дев'ятої ранку він у своїй самоті відчуває дивний голод.
Тоді як в монастирі, де він жив раніше, йому вдавалося без праці по кілька днів проводити без їжі.
– Не дивуйся цьому, сину мій, – відповів йому старець. – У пустелі немає нікого, хто був би свідком твоїх постів і хто підтримував би і живив тебе похвалами.
Перш марнославство служило тобі їжею в монастирі. І задоволення, яке ти відчував, виділяючись серед інших своєю стриманістю, було для тебе солодше за обід.
0
0
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку, щоб повідомити про це редакцію.
Читайте також
Новомученики XX століття: священномученик Дамаскин Глухівський
15 Вересня 02:58
Про що говорить Апостол у свято Успіння Богородиці
28 Серпня 03:04
Проєкт ПЦУ та Брестська унія: що було, те й буде
22 Серпня 15:15
«Пікасо́»: спокуса, здатна похитнути віру
14 Серпня 23:46
Що зробила для Русі княгиня Ольга
24 Липня 22:07
Притча: Злий дух
29 Червня 18:20