Притча: голод відлюдника
Один відлюдник прийшов скаржитися старцеві, що кожного дня з дев'ятої ранку він у своїй самоті відчуває дивний голод.
Тоді як в монастирі, де він жив раніше, йому вдавалося без праці по кілька днів проводити без їжі.
– Не дивуйся цьому, сину мій, – відповів йому старець. – У пустелі немає нікого, хто був би свідком твоїх постів і хто підтримував би і живив тебе похвалами.
Перш марнославство служило тобі їжею в монастирі. І задоволення, яке ти відчував, виділяючись серед інших своєю стриманістю, було для тебе солодше за обід.
0
0
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку, щоб повідомити про це редакцію.
Читайте також
Синдром Скруджа: чому «Різдвяна пісня» – це книга про нас
29 Грудня 14:37
Візантія: Гра престолів з кадилом у руках і 1000 років величі
26 Грудня 16:39
Різдво без глянцю: про що мовчить чорна печера на іконі
25 Грудня 18:20
Кров на фундаменті вітчизняного християнства
24 Грудня 10:00