Притча: голод відлюдника
Один відлюдник прийшов скаржитися старцеві, що кожного дня з дев'ятої ранку він у своїй самоті відчуває дивний голод.
Тоді як в монастирі, де він жив раніше, йому вдавалося без праці по кілька днів проводити без їжі.
– Не дивуйся цьому, сину мій, – відповів йому старець. – У пустелі немає нікого, хто був би свідком твоїх постів і хто підтримував би і живив тебе похвалами.
Перш марнославство служило тобі їжею в монастирі. І задоволення, яке ти відчував, виділяючись серед інших своєю стриманістю, було для тебе солодше за обід.
0
0
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку, щоб повідомити про це редакцію.
Читайте також
Піст не догмат: як постити з розсудливістю
06 Серпня 13:49
Типікон як камертон церковного життя: устав про піст
30 Липня 19:10
Типікон: Устав, який майже ніхто не читав, але всі виконують
25 Липня 15:32
Розповіді про давню Церкву: пресвітери
18 Липня 15:22
«Пікасо́»: два способи стати богом
11 Липня 17:05
Якщо єпископ – атеїст
10 Липня 19:00