Молебень та Хресний хід у Києві: Бог допомагає вірним

Масштабна хода вірян УПЦ у День Хрещення Русі відбулася, незважаючи на підступи недругів Церкви.

Ранок 27 липня в Києві був хмарним. Небо то яснішало, то хмарилось, часом зривався дощ. Але не були похмурими люди, що з самого ранку йшли на Володимирську гірку, до пам'ятника святому рівноапостольному угоднику.

Навпаки, обличчя у більшості з них були радісні та усміхнені. Адже вони йшли не на мітинг, не на політичні сходини, де зазвичай лунають мантри ненависті та протистояння, а на благодатний молебень за участю Предстоятеля Української Православної Церкви на честь Свята Хрещення нашої землі, в ім'я миру та любові в Україні.

Щоправда, недруги УПЦ доклали максимум зусиль, щоб канонічне молитовне стояння зобразити для суспільства як антиукраїнську акцію. Так його трактували антицерковні ЗМІ на чолі з «1+1», радикали усіх мастей, філаретівці та противники Церкви з вищої світської влади.

Протягом усього шляху довкола було чимало поліцейських; деякі правоохоронці тримали на повідках собак. Проте віруючі йшли, світло молячись та посміхаючись. Це помітно на світлинах багатьох з тих, хто зібрався на «Володимірці», аби у призначений час бути ближче до центру богослужіння.

За кілька годин до молебню закрилась для проїзду автомобілів ділянка від Поштової площі до Хрещатика. Тут встановили рамки-металошукачі та залізні «рогатки», поставили наряди поліції. Тому по вільним від потоку машин Володимирському узвозу та Європейській площі йшли лише групи молитовників. Чим ближче до початку, тим більшою була їхня кількість. І тим напруженіше ставали поліцейські.

Чи була реальною загроза тероризму або громадянського конфлікту? Ймовірно, так. Але не з вини православних вірних, звичайно, а у зв'язку з заявами націонал-радикалів про те, що вони всіма силами намагатимуться не допустити проведення Хресного ходу «москальської Церкви».

Забігаючи наперед, скажу, що, попри ці загрози, до першої години дня на легендарних схилах Володимирської гірки зібралося не менше 100 тисяч осіб. Це підтверджується і підрахунками спостерігачів, і кадрами телезйомок – в тому числі з кількох «відеодронів», що літали на висоті пташиного польоту.

Ближче до полудня рух паломників перетворився на нескінченний людський потік. Чоловіки, жінки, старики – вони співали молитви, несли святі образи... Біля монумента Хрестителю дедалі тісніше згуртовуватися ряди гостей з українських та закордонних єпархій.





До початку служби знаменита «Володимирка» вся заповнилася вірянами. Люди, яким не вистачило місця на асфальтованих доріжках, розміщувалися на трав'янистих схилах, під покровом дерев. Біля підніжжя пам'ятника встановили чудотворні ікони, привезені до Києва з різних святих місць.

Голова Синодального інформаційно-просвітницького відділу єпископ Климент (Вечеря) напередодні підготовки торжества так повідав про ці великі святині: «Ці ікони відомі тим, що дуже багато людей приходять до них, моляться перед цими чудотворними образами і отримують різноманітну допомогу. Тому ми впевнені в тому, що коли ці святині прибудуть на Володимирську гірку, молитва перед ними стане особливим благословенням для нашої землі, для нашого українського народу».

Це ікони: образ Божої Матері «Охтирська» (Свято-Троїцький Охтирський чоловічий монастир, Сумська обл.), «Боянська» (Боянський жіночий монастир, Чернівецька обл.), «Іверська Радомишльська» (Свято-Миколаївський храм, Радомишль Житомирської обл.), «Зимненська» (Свято-Успенський Зимненський монастир, Волинська обл.), «Касперівська» (Одеса), «Почаївська» та «Святогірська», «Барська», образ «Спас Нерукотворний» (Свято-борисо-глібський жіночий монастир, Харківська обл.), а також київські святині – образ Божої Матері «Призри на смирення» з Введенської обителі, «Київська-Барська» (Свята Успенська Києво-Печерська лавра) та «Володимирська-Десятинна» (Десятинний монастир Різдва Богородиці у києві).

Нарешті, рівно у призначену годину прибув Блаженніший владика Онуфрій, і розпочався святковий молебень. З предстоятелем молилися єпископи та архієпископи, священики, диякони, ченці й послушники. І, звичайно, десятки тисяч православних мирян та парафіян, які зібралися тут, незважаючи на погрози з боку ворогів Христа.

Після закінчення молебню віряни слідом за духовенством пройшли зі святинями Хресним ходом до Свято-Успенської Києво-Печерської лаври, де ікони теж були встановлені для шанування. У сам день державного свята і в церковне свято св. Володимира – 28 липня – в Лаврі пройшла Божественна літургія з величанням Хрестителя Русі.

За традицією, в день свята, встановленого у 2008 р., в подібних урочистостях брали участь і керівники держави. Проте вже не вперше політичне керівництво України віддає перевагу рядам розкольників з Київського патріархату, чий захід за часом віднесено на день пізніше за канонічну службу. На молебні УПЦ були присутні лише кілька депутатів Верховної Ради з «Опозиційного блоку» – В. Новинський, М. Добкін, Ю. Бойко, О. Вілкул.

Якщо згадати попередні торжества та Хресні ходи, можна сказати, що, на жаль, провокаційна атмосфера, насаджувана ворогами апостольської Православної Церкви, затьмарювала їх проведення. Особливо це проявилось у 2016 р., коли з благословення Блаженнішого Онуфрія з заходу та сходу назустріч один одному вирушили ходи вірян з великими святинями: іконами Божої Матері «Почаївська» та «Святогірська». Паломники зазнали на своєму шляху образи і нападки, погрози та приниження, наклеп в антицерковних ЗМІ. Доходило до того, що божевільні кощунники, що вчиняли підступні перепони православним ходам, кидали у святині камені та яблука, сквернословили та богохульствовали.

Тим більшою була радість віруючих, коли Господь не попустив кровопролиття, Хресний хід «В ім'я миру та любові в Україні» відбувся, люди із заходу та сходу з'єдналися в любові Христовій та взяли участь у молебні, який пройшов на Володимирській гірці минулого липня.

На жаль, цей рік, що минув з тієї пори, показав, що маховик релігійної війни продовжує розкручуватися, і недруги Православ'я в Україні та Церкви не залишають своїх спроб зруйнувати її. Однак священики та вірні УПЦ, сподіваючись на Божу милість, заступництво Пресвятої Богородиці та молитви святого рівноапостольного князя Володимира, знову щасливо зустріли Свято і довели, що Бог допомагає вірним, а спроби ворогів Його марні.



Читайте матеріали СПЖ тепер і в Telegram.