День, який змінив Чернівці й Україну
Історія запам'ятає цей день, коли в Чернівцях народ сказав беззаконню своє рішуче «ні» і став на захист віри.
З моменту побоїща в Чернівцях, коли бойовики ПЦУ побили прихожан УПЦ, а разом з ними кількох священників, і на кілька годин захопили Свято-Духівський собор УПЦ, минуло більше двох тижнів. Цілком достатній час, щоб влада відзвітувала про арешти бандитів і повідомила, що зроьлено, щоб таке більш не повторилося. Але нічого подібного ми не бачимо. Чому? А тому, що в операції із захоплення храму влада діяла з бойовиками Думенка в одній команді. І православним потрібно знати особливості цього симбіозу, щоб надалі йому протистояти. Praemonitus – praemunitus. Попереджений – значить, озброєний.
У цьому відео ми детально розповідаємо сценарій, за яким ПЦУ з владою сподівалися захопити Свято-Духівський собор. Зло не особливо креативне і винахідливе. Напевно, цю ж схему бандити будуть застосовувати знову: і в соборі, і в інших храмах. Тому – дивимося і робимо висновки.
Ранок у Свято-Духівському соборі проходив як зазвичай. Віряни збиралися на Літургію, в храмі панувала атмосфера молитви і тиші. Ніхто не міг припустити, що за кілька годин їхня святиня стане ареною справжньої битви між добром і злом.
Захоплення під прикриттям поліції
Близько 14:30 в храм привезли «інваліда» на візку. Однак те, що сталося далі, шокувало всіх присутніх: чоловік раптово встав з візка і разом з прибулими з ним людьми почав бити прихожан і священників прямо біля вівтаря.
Одночасно з цим біля храму з'явився автобус з бойовиками, а за кілька хвилин прибув ще один. Натовп молодих людей у балаклавах увірвався на територію храму, почавши те, що можна назвати відпрацьованою технологією беззаконня.
Звичайна схема дій ПЦУ проста і цинічна: бойовики з болгарками і ломами приходять і захоплюють храм. Так було в сотнях прикладів по всій Україні. Цього разу все відбувалося за тією ж схемою, але з одним важливим нюансом – бойовики діяли під очевидним прикриттям поліції.
На кадрах відеозапису чітко видно заступника начальника поліції міста Святослава Кишлара, який прекрасно знав, що відбувається, хоча пізніше в інтерв'ю заявляв, що не знає, хто ці люди в балаклавах. Немає сумнівів, що все було погоджено заздалегідь із керівництвом міста і особисто з «єпископом» ПЦУ Бодоряком.
Координована спецоперація
Щойно бойовики зайшли в храм, Бодоряк написав у соцмережах: «Історична подія. Ми в соборі. Прибувайте негайно». Час повідомлення – 14:54, за 5–10 хвилин до початку операції. Примітно, що він написав саме «ми», прямо вказавши на свою причетність до того, що відбувалося.
Однак 20 червня Бодоряк заявив, нібито ПЦУ не має відношення до бойовиків. Це була пряма брехня, оскільки бойовики приїхали не одні, а з секретарем єпархії Бодоряка – «священником» ПЦУ Іваном Чокалюком, а також кліриком собору ПЦУ в Чернівцях Василем Каприяном. Саме він після приїзду вийшов з автобуса, відкрив задні двері і випустив бойовиків.
А керував спецоперацією проти Церкви Чокалюк. На його очах жорстоко били православних священників – до крові, до втрати свідомості. Священник УПЦ Роман Форост, батько вісьмох дітей, опинився в реанімації зі зламаними ребрами, зламаним носом і пошкодженими внутрішніми органами. У лікарні опинився і інший священик УПЦ – Віталій Гончарюк.
Тим часом Іван Чокалюк зайшов у храм, переодягнувся в підрясник і разом з Василем Каприяном готувався до «молитви українською мовою», яку анонсував його шеф Бодоряк. Про таку «молитву» написав і мер міста Роман Клічук, правда, пізніше свій пост видалив.
Лицемірство в дії
Особливу гіркоту викликають слова самого Бодоряка, який незадовго до цього писав: «Христос не терпів лицемірства, нещирості, подвійних стандартів. Він часто називає лицемірних фарисеїв "побіленими гробами". Саме уподібнення Христу робить нас християнами».
Напевно, саме так Бодоряк розуміє, що значить «уподібнюватися Христу» – шляхом побиття беззахисних людей у домі Божому.
Поліція на боці загарбників
Поліція стала щитом, але не для захисту вірян, а для захисту рейдерів. Правоохоронці застосовували до молільників насильство, розпилювали їм в обличчя сльозогінний газ. Всі в'їзди в місто були перекриті, людям заважали дістатися до храму. Почалася справжня блокада міста від власних громадян.
Пробудження народу
Але народ не залишився байдужим. Соціальні мережі працювали швидше за поліцію. За годину біля храму зібралася тисяча людей, за дві години – кілька тисяч. Люди перекрили вулицю, вимагаючи справедливості.
Митрополита Мелетія вдарив бойовик ПЦУ, поліція розпилила газ йому в обличчя. Владика втратив орієнтацію в просторі, але свою паству не покинув. Він закликав ООН, ОБСЄ, США: «Поліція захищає бойовиків». Це був справжній SOS у прямому ефірі, який бачив весь світ.
Керівництво ПЦУ мовчало. Насильство було схвалено – це і є їхня стратегія. Відсутність коментарів означає співучасть.
Прорив
До вечора терпіння людей лопнуло. Тисячі вірян проломили паркан, поліція почала відступати. Силовики зрозуміли: проти народу вони безсилі. Усередині храму розпилювали сльозогінний газ, зовні те ж саме робила поліція. Люди задихалися, але не відступали.
Поліція погодилася на переговори. Віряни надали «коридор» бойовикам, які під вигуки «Ганьба!» залишили храм. Разом із ними вийшли й «священники» ПЦУ, зокрема Іван Чокалюк.
Автобуси вивезли бойовиків, але за кілометр їх відпустили. А вже ввечері вони гуляли в ресторані мера міста Романа Клічука. Таке воно – правосуддя по-українськи.
Перемога добра
Собор було звільнено. Тисячі людей молилися разом із владикою. «Христос воскрес!» – лунали радісні вигуки. Це була перемога добра над злом у найпрямішому сенсі.
«Увесь православний світ бачить. ПЦУ показала своє обличчя. Дякую за віру», – звернувся митрополит до народу. Він також заявив, що «Варфоломій створив біду».
Математика проти брехні
Статистика говорить сама за себе: УПЦ у Чернівцях нараховує не менше 20 тисяч парафіян, ПЦУ – близько тисячі. Усюди, де ПЦУ захоплює храми, залишається порожнеча – немає молитви, немає людей, немає Літургії. Це і є «молитва по-українськи»?
Влада знала про це співвідношення. Виникає питання: чи не була це запланована провокація? Чи не потрібен владі релігійний конфлікт як детонатор масштабніших процесів?
Урок для всіх
Події в Чернівцях стали уроком для всієї України. Сила – не в кийках, а у вірі в Бога і правді. Неможливо проповідувати Євангеліє та водночас бити людей – це розуміють навіть прості віряни ПЦУ.
Чернівці подали приклад усій країні: святині можна захищати – мирно, але твердо. Справжня сила – в єдності, і 17 червня буковинці це довели. Історія запам'ятає цей день, коли в Чернівцях народ сказав беззаконню своє рішуче «ні» і став на захист віри.
