«Це кінець свободи совісті в Україні»: реакція світу на антицерковні законопроекти

Минулого тижня Україну розбурхали наміри депутатів продавити так звані «антицерковні закони». Без обговорення з громадськістю, без відкритого і прозорого діалогу з усіма українськими конфесіями. Багато які ЗМІ спробували переконати українців, що проти законопроектів протестує лише Українська Православна Церква і «Московський патріархат». Проте це далеко не так. Законопроекти №4128 та №4511 викликали негативну реакцію низки українських і зарубіжних конфесій, а також енної кількості політичних і громадських діячів. Цей факт не дає представити ситуацію в рамках нав'язуваної схеми, в якій нібито тільки УПЦ незадоволена законодавчими ініціативами депутатів від «Народного фронту» і Блоку Петра Порошенка.

Реакція зарубіжних релігійних структур

21 травня заступник голови Відділу зовнішніх церковних зв'язків УПЦ протоієрей Миколай Данилевич повідомив, що Ватикан стурбований можливістю прийняття законопроектів №4128 і №4511 і викликав українського посла при Ватикані. Новина широко розійшлася у ЗМІ і, ймовірно, змусила занервувати український МЗС.

Речник міністерства Мар'яна Беца поспішила спростувати факт критики Ватиканом антицерковних законопроектів. У коментарі Українській Правді вона заявила, що «у Ватикані не критикували так звані «релігійні законопроекти» (хоча «обговорювали» і «був обмін думками») та не викликали посла Тетяну Іжевську».

Відзначимо одразу кілька дивацтв такої заяви. Якщо закони все-таки обговорювали, то як саме? Представники Ватикану мовчки вислухали посла і все? І якщо все-таки це питання було включено до порядку денного зустрічі, тож Ватикан все ж був стурбований, бо через дурниці із послами не розмовляють. Те, що «посла не викликали» теж під сумнівом, бо зустріч, швидше за все, ініціював сам Ватикан. Складно уявити, щоб посол України сам підняв настільки делікатну тему, як релігійна свобода в Україні.

Версія Данилевича виглядає набагато правдоподібнішою.

Власне, вона і підтвердилася, коли видання «Обозреватель» звернулося до апостольської нунціатури в Україні – так називається посольство Ватикану в нашій країні.

«Апостольська Нунціатура в Україні повідомила, що в різних ситуаціях деякі Високопоставлені особи Державного Секретаріату Святого Престолу зустрічали Посла України при Святому Престолі, щоб висловити певні занепокоєння щодо законопроектів, присвячених церковним питанням, про які йдеться у ці дні», – такою була відповідь.

Як бачимо, спікер МЗС (а разом з ним і українські ЗМІ), м'яко кажучи, промовчав про деякі речі, викрививши реальний стан справ. Хіба «занепокоєння» не означає і наявність критики? Висловлюють занепокоєння у випадках, коли вважають, що якісь події, фактори, дії можуть принести певні проблеми. Дипломатичною мовою «висловити занепокоєння» та «вимагати пояснень» означає саме критику і незгоду з чимось. Звісно, Ватикан не міг не відреагувати на законопроект 4128, який ставить під загрозу і католицькі структури в Україні.

Окрім самого Ватикану, «аналогічні питання були підняті Апостольським нунцієм в Україні (архієпископом Клаудіо Ґуджеротті – авт.) з деякими представниками українського уряду».

Про характер «занепокоєння» можна зрозуміти з коментаря єпископа Станіслава Широкрадюка про законопроект Єленського: «Тут ясно написано, що все робиться для того, щоб Київський патріархат зміг забрати парафії Московського патріархату до себе. Створюється корупційна схема, для того, щоб вільно переходили парафії в Київський патріархат».

На думку католицького ієрарха, Церква повинна мати статус юридичної особи: «А тут хочуть зробити, як на Майдані. Проголосуємо, і все! На майдані біля церкви революція іде... Ви розумієте, до чого йде?! Це не добре, це не справедливо! Хто сильніший, той і правий – це не по-християнськи. Те ж рейдерство!».

Крім Ґуджеротті і Широкрадюка висловився і єпископ Харківсько-Запорізької дієцезії РКЦ Ян Собіло, який заявив, що законопроект №4128 може призвести до релігійної війни і несправедливого перерозподілу церковного майна: «Це провокаційний закон. Повернення в 30-ті роки минулого століття. Це кінець свободи совісті в Україні».

Таким чином, позиція Католицької церкви абсолютно однозначна і подібна до цвяха, забитого різким ударом молотка.

З вимогою відкликати антицерковні законопроекти виступив і генеральний секретар Всесвітньої ради церков Олаф Фюксе Твейт: «ми переконані у тому, що ці два законопроекти йдуть врозріз із зусиллями, що здійснюються в Україні для розвитку демократії. Ми закликаємо до того, щоб ці чреваті негативними наслідками законопроекти були відкликані».

Нагадаємо, ВРЦ – це найбільша міжнародна міжконфесійна організація, заснована у 1948 році в Амстердамі, членами якої є 348 християнських церков з більш ніж 100 країн світу.

Які ще дипломатичні сигнали потрібні українському МЗС, щоб донести депутатам Верховної Ради обурення світового християнства?

Реакція світового Православ'я

Реакція Ватикану була далеко не єдиною. На жаль, жорстка самоцензура українських видань не дозволяє надавати українській громадськості повну картину. Та й урядові джерела інформації схильні до тенденційної подачі інформації.

Візьмемо останню зустріч Гройсмана з патріархом Єрусалимським Феофілом ІІІ. Заголовок новини на урядовому сайті натякає на те, що патріарх Феофіл повністю підтримує дії влади та виступає за сумнозвісну «єдину помісну церкву». Не так давно Гройсман навіть заявив, що створення «єдиної помісної церкви неминуче».

Проте, ознайомившись ближче з тим, що сказав Єрусалимський патріарх, можна зробити висновок, що говорив він щось цілком відмінне. А саме, він підкреслив, що подолання розколу в Україні можливе лише духовними засобами, а не політичними чи військовими.

Меседж патріарха прозорий – політики не повинні втручатися в цей процес, тим більше не повинні вдаватися до будь-якого насильства.

Те, що Феофіл думає саме так, підтверджують і його слова, сказані ним під час зустрічі з українськими депутатами у 2015 році. Їх озвучив депутат Андрій Лозовий. Так, патріарх Феофіл тоді у розмові з українськими нардепами заявив, що «вважає українців і росіян одним народом», а також назвав розкольників «заблудлими братами на чолі з Філаретом» і зазначив: «теплі стосунки» з предстоятелем УПЦ Митрополитом Онуфрієм.

Аналогічний посил присутній і в словах патріарха Сербського Іринея: «Єдиний шлях подолання розколу та їхнього повернення в православну сім'ю – канонічний, а вояжі та візити політиків до церковних ієрархів ні до чого не призведуть». Про це він заявив під час недавньої зустрічі з митрополитом Запорізьким Лукою.

Співзвучний йому і єпископ Бачський Іриней, який також провів зустріч з архієреєм УПЦ: «у нас подібне зустрічається в Чорногорії. Церкву намагаються зробити знаряддям такої політики, щоб Вона служила державним інтересам, а не своїй справжній меті».

Прямо вимагав відкликати антицерковні закони митрополит Чеських і Словацьких земель Ростислав: «Ми вважаємо, що прийняття зазначених законів підірве засади релігійної свободи та рівності Церков і релігійних організацій на Україні й підніме нову хвилю напруженості та дестабілізації в українському суспільстві. Ми впевнені та віримо, що Українська Православна Церква, очолювана Його Блаженством Онуфрієм, Митрополитом Київським і всієї України, представляє патріотичну позицію і, як любляча своє чадо мати, намагається допомогти її народу відвернути громадянський конфлікт та домогтися миру».

Джерелом напруженості і загрозою культурній самобутності українського суспільства назвав антицерковні законопроекти патріарх Антіохійський Іоанн Х. І різко засудив «кожний крок, який впливає на незалежність, достовірність, цілісність і свободу канонічної Української Православної Церкви». Патріарх висловив повну підтримку УПЦ, «визнаної усіма Православними автокефальними Церквами».

За словами Александрійського патріарха Феодора II, законодавчі ініціативи українських парламентаріїв суперечать Європейській конвенції з прав людини і порушують більшість її положень: «Цей крок українського уряду, коли він під виглядом законності намагається маніпулювати Православною Церквою та підкорити її державним і політичним інтересам, грубо порушує законодавчо закріплений і за багато років усталений принцип релігійної свободи».

Засудила «антицерковні законопроекти» і Білоруська Православна Церква. «Виступаючи на захист миру, справедливості і здорового глузду, на захист своїх українських побратимів по вірі, [Білоруська Православна Церква – авт.]  засуджує ініціативу про прийняття Верховною Радою України законопроектів № 4128 і № 4511. Якщо згадані законопроекти будуть прийняті, це може втягти Україну в хаос нечуваної громадянської війни на ґрунті релігійних гонінь та репресій відносно Українського Православ'я».

Звісно, не можна не згадати і реакцію патріарха Московського Кирила, який закликав лідерів «нормандської четвірки», релігійних і політичних діячів світу перешкодити прийняттю дискримінаційних законопроектів. Слід зауважити, що РПЦ завжди активно виступає на захист православних віруючих в Україні, де це можливо і коли це можливо. Втім, комунікаційні та дипломатичні канали самої УПЦ також дозволяють активно захищати свої права і апелювати до світової громадськості і релігійного співтовариства.

13 травня заступник голови Відділу зовнішніх церковних зв'язків УПЦ виступив у Вашингтоні на саміті на захист переслідуваних християн. На ньому були присутні 600 делегатів від різних християнських конфесій з понад 135 країн світу. У рамках однієї з сесій протоієрей Миколай Данилевич розповів про порушення прав віруючих УПЦ в Україні, зокрема, згадав про дискримінаційні законопроекти.

Реакція української громадськості і політикуму

Серед недругів УПЦ можна було зустріти їдкі коментарі, що УПЦ нібито не змогла мобілізувати велику кількість віруючих.

Однак Церква буквально за кілька днів організувала десятки тисяч своїх парафіян. Крім молитовного стояння біля Верховної Ради, на якому були присутні до 10 тисяч віруючих, аналогічні збори пройшли у багатьох містах України. За два дні було зібрано і передано депутатам більше 300 тисяч підписів віруючих. Можна бути впевненим, що при потребі УПЦ може вивести на вулиці сотні тисяч своїх прихильників.

Ряд депутатів з різних фракцій виступили з критикою або скептичними коментарями на адресу сумнозвісних законопроектів. І не тільки від Опозиційного блоку. Навіть представники фракції БПП, до якої належать ряд авторів законопроектів, висловилися з граничною обережністю про ці закони.

Як зазначили експерти, депутати-мажоритарники, які наважаться підтримати скандальні законопроекти, втратять значну частину свого рейтингу. Соціологічні опитування давно показали, що українці вважають неприпустимим втручання держави у справи Церкви.

Чи прислухаються депутати до голосу здорового глузду, заяв світових релігійних лідерів та до свого інстинкту самозбереження – покаже час.