Чи гріх не виконати дану клятву?
Якщо присягнулася, але ніхто про це не знав, а клятву не виконала – це гріх?
Анастасія Ковальова
Відповідає протоієрей Володимир Долгих:
– У стародавніх євреїв, як і у багатьох інших народів, існував звичай давати клятви або такі, що свідчать, або що обіцяють. Христос же не заглиблюється в це питання, але щодо клятв у Нагірній проповіді дає цілком вичерпне пояснення: «А Я вам кажу не клястися зовсім: ані небом, бо воно престол Божий; ні землею, бо підніжок для ніг Його це; ані Єрусалимом, бо він місто Царя Великого; не клянись головою своєю, бо навіть однієї волосинки ти не можеш учинити білою чи чорною» (Мф. 5, 34-36).
З цих слів стає ясно, що християнину зовсім заборонено клястися, так як у нього немає нічого свого, все, що він має, все, що його оточує, належить Богу. По суті, людині просто нічого виставити в якості підтвердження своєї правоти. Будь-яка клятва – гріх, а її порушення – тим більше. Тобто клястись не слід у принципі. А вже чи знав хтось про клятву чи ні – це питання другорядне.