Чим відрізняються біснуваті від душевнохворих?
Що таке біснування? Чому б не припустити, що так звані «біснуваті» – просто душевнохворі?
Сергій Береговий
Відповідає протоієрей Андрій Гавриленко:
– Пропонуєте біснуватих назвати душевнохворими? Навряд чи це буде виправдано. Душевно хворими прийнято називати божевільних – людей, у яких розладнана душа, психіка.
Біснування – це справа інша. Це стан, коли в людині живе зла істота – занепалий ангел. Згадайте Євангеліє, де Господь виганяє з людей бісів. Прочитайте, наприклад, про гадаринського біснуватого. Коли біс вийшов, людина одужала і сиділа в «здоровому глузді» (Мк. 5, 1-17). У Новому Завіті повно згадок про людей, одержимих злими духами.
Психічнохвора – це людина, якій можна допомогти медикаментозно. Її можна упокорити, надавши на неї фізичний вплив, будь то гамівна сорочка чи щось іще.
З біснуватим не так. Ніяка медицина, ніякі ланцюги не втримають його. Біснуватий усе усвідомлює, але собою керувати не може. Його тілом і словом заволодів нечистий. Затьмарюється розум, послаблюється людська воля, одержимий сам може спостерігати за своїми вчинками, але нічого з собою зробити не може.
Біснування – це духовне питання. Божевілля –душевне і тілесне.
Згадайте, як преподобного Амфілохія Почаївського поклали в божевільню. Він сказав, що половина хворих там – біснуваті, а не божевільні.