Про роботу СБУ проти УПЦ
Головний «козир» СБУ – це кримінальні справи проти духовенства УПЦ.
В атаці влади на УПЦ, яка з кінця 2022 року йде по всіх фронтах, дуже серйозну роль відіграє чорний піар. І, як не дивно, в ньому активно бере участь СБУ. Можна згадати масові обшуки силовиків по єпархіях, де вони на повному серйозі показували як докази зв'язку УПЦ з Москвою надруковані в РФ Біблії, старі часослови та підкинуті листівки з промовами Патріарха Кирила.
Але головний «козир» СБУ – це кримінальні справи проти духовенства УПЦ. Їхні цифри (180 справ, понад 30 вироків) широко використовуються в ЗМІ як докази «московськості» УПЦ. Те, що в масштабі загальної кількості кліриків це мізерна частка відсотка, ніхто не говорить. Але нас більше цікавить, що це за справи, наскільки переконливі докази вини і т. д.
У цьому контексті дуже цікавий приклад представила СБУ зі священником УПЦ Дніпропетровської області, про який силовики повідомили 17 жовтня.
Нібито він «на літургіях вихваляв рашистів і закликав українців скласти зброю перед ворогом», і «поширював у телеграм-каналах заклики російських пропагандистів до захоплення України». Звинувачення за нинішніми часами досить серйозні, адже сьогодні чимало людей сидить роками за лайки та репости в соцмережах.
Але є тут дивності. Зазвичай у таких справах слідство триває місяцями, а суди – роками. Тут же між арештом і вироком пройшло не більше 3 тижнів, що майже неймовірно. Більше того, в СБУ навіть не повідомили, які ж статті інкримінувалися священнику. Суд дав йому лише 3 роки, більше того, з випробувальним терміном в рік. Тобто він залишився на волі. Такий м'який вирок пояснюється тим, що священник «співпрацював зі слідством».
Однак серед людей, які потрапили за ґрати, кожен готовий як завгодно «співпрацювати», аби тільки опинитися на волі. Але таких випадків практично не буває. Чому ж так «пощастило» священнику і з чим пов'язана така лояльність СБУ щодо «московського попа»?
У нас немає жодних інсайдів, але проста логіка підказує: якби для посадки були докази – священник би сидів. Скоріш за все, на проповідях він використовував якісь вирази, які не тягнули на статтю, але яких було достатньо для «серйозної розмови» з СБУ. У результаті священник «співпрацює» і отримує свободу, СБУ отримує одиничку в статистиці боротьби з «московською церквою», влада – зайвий аргумент для знищення УПЦ. Усі задоволені.
І, думається, подібних прикладів у загальній статистиці роботи СБУ по УПЦ чимало.
