Антицерковні активісти: недоумкуватість і відвага
Можна сказати, що смерті антицерковних активістів – просто збіг. Але будь-яка людина, йдучи проти Церкви, має задати собі просте питання: а якщо не збіг? Що тоді?
Господарський суд Тернопільської області постановив віддати державі храми і келії Богоявленського монастиря в Кременеці. І підпис судді фактично санкціонує знищення обителі, монахині якої молилися за Україну, українців і мир на нашій землі. Тепер молитов не буде. Зупиняться богослужіння, парафіяни не зможуть сповідатися і причащатися. Чи стане в країні життя кращим, прекраснішим, багатшим? Ні, не стане.
Але зараз ми про інше.
5 вересня 2024 року, під час опису майна Богоявленського монастиря, раптово впала і померла завідувачка відділу охорони експлуатації та реставрації пам'яток Кременецько-Почаївського ДІАЗу Наталія Каленікова. Їй було всього 42 роки.
8 квітня 2023 року, під час захоплення храму УПЦ Різдва Богородиці в Липівці Київської області, раптово впав і помер активіст ПЦУ Іван Семцов. Смерть настала після того, як Семцов зірвав зі священика хрест і кинув його на землю.
20 серпня 2023 року, через кілька годин після акції з «переведення» храму Різдва Божої Матері в Должці, потонула активістка ПЦУ. У неї відірвався тромб.
І це лише окремі випадки смерті людей, які пішли проти Церкви. Радянські архіви зберегли безліч прикладів, коли комсомольці і комуністи, які підривали православні храми і знищували ікони, закінчували своє життя так само сумно.
Ми ні в якому разі нікого не лякаємо. Бог нікому не мстить, Він любить загиблих антицерковних активістів не менше, ніж святих. Але водночас у Святому Писанні є дуже чіткі слова: «Не обманюйтеся: Бог поругаєм не буває. Що посіє людина, те й пожне» (Гал. 6: 7).
Звичайно, можна сказати, що все це попівські казки, а смерті антицерковних активістів – просто збіг. Але будь-яка людина, яка йде проти Церкви, повинна задати собі дуже просте питання: а якщо не збіг? Що тоді?
Чи не занадто висока ціна перевірки?
