«Дім Мій домом молитви буде званий, а ви робите з нього печеру розбійників»

На її долю випало чимало важких випробувань. Монастир руйнували, закривали.
Але за свою довгу історію ця Велика Святиня завжди відроджувалася з попелу. Завжди показувала всім, хто намагався боротися із нею.
Що жодне людське зло не здатне перемогти силу Божу.
Під Покровом своєї Господині, Пресвятої Богородиці вона й досі є духовним маяком для мільйонів душ.
І завжди памʼятайте слова Св. Іоанна Золотоуста:
«Немає нічого сильнішого за Церкву Христову. Хто з нею захоче боротися, той неминуче загубить свої сили: це все одно, що ополчитися війною проти неба».
Більшість із тих , хто кричить зараз проти УПЦ, поливає брудом Церкву і віруючих. Коли це все закінчиться, ці ж самі «ідеологи», будуть кричати про «попів на мерседесах» і поливати брудом уже самих ПЦУ і інші конфесії. І гнати уже інших християн.
А все тому, що більшості із них не важлива Церква і Православ’я, а інколи і християнство в цілому, і на саму Українську Церкву плювати.
Більшість із них ніколи не були в Церкві і нічого не знають про Церкву, її вчення і сенс Церкви.
Їх дії, це просто ненависть по відношенню до УПЦ. І часто вцілому до віри.
Хтось просто піариться і ловить хайп на цій темі. Хтось наслухався пропаганди, і навіть не розуміє реального положення речей, і нічого не розуміють про Церкву і її значення. І змішують її з політикою і іншим. І 99% із них, ви навіть ніколи не побачите в Церкві.
Коли це закінчення, вони будуть поливати брудом уже інші віри і тих, до кого вони змушували перейти вірних УПЦ.
Вірні УПЦ від цих дїй і нападок на Церкву не будуть меньше любити Україну, допогамаги і робити все для нашої держави. Тому, що ми всі українці, які люблятть свою країну, більше багатьох лжепатріотів. І завжди будемо любити і робити все для її блага. Як і любимо наш народ і людей.
Але висновки про дії деяких людей, які в період війни, замість єднання народу, намагалися його роз’єднати і спровокувати релігійні конфлікти, ми всі зробимо.
В їх серцях немає Бога.
Православна Церква - це Церква Христова, глава якої Господь.
Не українська, не грецька, не константинопольська, не грузинська, не сербська, не єрусалимська, не александрійська, не антиохійська, не румунська і тим більше не російська чи якась інша.
Автокефалія- це лише адміністративно самокерована і незалежна Церква, яка є частиною однієї і єдиної Вселенскої Православної Церкви.
Давайте чітко відокремлювати Церкву і національні ідеї, політику, мирські речі і інше.
Патріотом своєї країни бути потрібно. Віра не забороняє любити свою країну, її народ, її культуру, мову.
Дбати про неї, робити все для її блага і майбутнього.
Але не потрібно Церкву і її місію, де головною є спасіння душі і життя во Христі, перетворювати в політичний, національний і інший рупор.
Христос твердо сказав, що в Нього немає «націй», бо всі єдині во Христі.
Не потрібно робити помилок і слідувати рф, де Церква поступово перетворили на політичну секту, з ідеологією «руського міра», де політика і підлабузництво перед владою і служіння їх, стали вище заповідей Христа і служіння Богу.
А політичні амбіції, стали приводом знехтуванням заповідей Христа, де «патріарх» благословляє вбивства і агресивно окупаційну війну проти сусідньої держави , а народ в більшості підтримує це. Прикриваючись при цьому вірою і Церквою.
Так Українська Церква повинна бути зі своїм народом, своєю паствою.
Так ми повинні мати свою Українську Церкву ( і ми її маємо). І не мати відносин зі структурую рф, яка благословляє війну проти нашої держави і людей.
Але ще більше Церква повинна буди з Богом. З Його вченням. І нести ту місію, заради якої Христос її і створив.
І слідувати завжди за Господом. Щоб не робив її народ, чи будь який інший народ і влада в цілому світі.
Тільки якщо Церква буде слідувати її первозданному і головному призначенню, вона буде Істиною Церквою.
Якщо ні. То ніякі Автокефалії, патріархи і інше, а тим більше політики, які намагаються втручатися в справи Церкви, не зроблять її Христовою.
Навпаки, можуть навіть повести її в прірву.
І мене дивують бігборди з рекламою: Церква України.. Українська Церква… мова… нація. І добре, не маю нічого проти мови, національної ідеї і самоідентичності народу. Як вже писав вище, це не є погано. Але суть в іншому?
Де ділося місце Христу? Якщо мова саме про Церкву!
Чому ви не говорите, що Церква повина бути Христовою. Чому про Христа ні слова? Чому ви робите із Церкви політичний, національний культ? Культ людей!
Де ділося місце Христу і Його вченю?
Чому забуваєте про Заповіді і життя по вірі. Чому плодите ненависть і розколи?
Ви таку Українську Церкву хочете створити ? Де будуть ненавидіти один одного, проклинати, брехати, створювати наклепи, бажати зла?
Тоді якому Богу ви служите і що ви намагаєтесь створити, бо це буде точно не Церква Божа.
І чому останнім часом долею нашої Церкви стали перейматися люди, які взагалі до неї не мають відношення. Люди інших конфесій і релігій. Люди у яких «Бог в душі», чи взагалі атеїсти.
Чи ви хочете зробити з Церкви свою іграшку? Для своїх мирських амбіцій.
І якому «господарю» ви служите?
У мене одне бажання.
Щоб наша Церква до кінця залишалася Христовою.
І щоб наш народ жив в мирі, повазі, добрі, вірі.
І всі ці розколи і ненависть зцілилися. І ми мали в Україні єдину Церкву во Христі.
І щоб всі ми зрозуміли, що тільки Христос може об’єднати нас, як ніщо і ніхто інший.
А там де Христос, немає місця ненависті, брехні і іншому злу.