Владика Антоній: Хто б'ється з Богом і Церквою, відповість за свої справи
Слід уникати тих, хто відокремився від Церкви, підняв на неї руку, вважає митрополит Антоній (Паканич), і пояснює, що рано чи пізно вони дадуть відповідь за ці вчинки.
6 грудня 2019 року керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній (Паканич) в інтерв'ю порталу «Православне життя» нагадав про гоніння на Церкву радянських часів і сповідницький подвиг святителя Луки Кримського.
Владика підкреслив: «У складні часи для Церкви важливим і зміцнювальним є приклад тих християн, які несли свій мученицький подвиг у часи гонінь. Особливо близькими для багатьох стали новомученики й сповідники, які постраждали за часів радянських гонінь.
Сьогоднішні утиски вірян і священнослужителів перегукуються з методами радянських часів. Гіркий досвід нічому не вчить. Люди не перестають битися з Богом по дурості й гордині.
Одним з яскравих прикладів істинного служіння Богу є святитель Лука Кримський, дух якого не зломили ні заслання, ні погрози, ні стеження, ні наклеп. Випалі йому випробування тільки зміцнили його віру, а залякування не змусили відмовитися від обітниць, даних Богу, відректися від істини й Церкви. З архівних документів, що дійшли до нас, ми можемо зрозуміти, який тиск чинився на святителя, в якій напрузі він жив, але архієпископ Лука ні на крок не відступив від своїх принципів.
Шпигуни були введені в близьке коло святителя, всі його дії, розмови, листування контролювалася органами, факти у доповідних записках агентів перекручувалися. Він знав про це, але, незважаючи на всі підступи і небезпеки служіння, продовжував з ретельністю працювати на ниві Христовій. Як хірург і професор архієпископ Лука постійно читав лекції медикам, був консультантом госпіталю інвалідів Вітчизняної війни, проводив багато операцій, приймав хворих, консультував.
Виступав святитель Лука перед аудиторією завжди в архієрейському одязі, що не могло не викликати обурення в певних колах, і його зобов'язали читати доповіді виключно у світському одязі, але святитель категорично відмовився робити це. Після цього його перестали запрошувати читати доповіді та лекції. Святитель переключився на проповідницьку діяльність і став проповідувати щодня, а іноді і два рази на день в кафедральному соборі Сімферополя та інших храмах міста та області.
Він відкрито говорив про події, що відбуваються гоніння на Церкву і духовенство, про невинно постраждалих священиків, про духовне значення випробувань, порівнюючи їх з природним відбором в природі: "У релігійній сфері, в світі духовному теж відбувається відбір, але цей відбір є Божественним, невіруючі відкидаються, а всі віруючі об'єднуються в єдине стадо. Хоча воно і мале тепер, але зате сильне і міцне…". Святитель клопотав про відкриття синодальної друкарні, переживаючи, що віруючий народ залишений без Священного Писання. І її відкрили.
Архієпископ Лука писав рапорти про ситуацію в Сімферопольській єпархії, де вказував на порушення прав віруючих і духовенства: закриття сільських церков, вигнання священиків з їхніх будинків, в яких вони проживали довгі роки, залякування віруючих; про те, що майже ніхто не сміє або не має можливості ходити в церкву, бо всі недільні та святкові дні зайняті роботами; про те, що віруючі бояться надати кинутому священику квартиру та про інші утиски.
Сьогодні люди продовжують битися з Богом і Його Церквою, але вже під іншими гаслами й масками. Відбирають і грабують храми, виганяють священиків, залякують віруючих, обмовляють духовенство, – і все це прикривається "благими" намірами. Брехня, боягузтво і підлість нинішніх загарбників подвійно огидна. Але кожен рано чи пізно відповість за свої справи.
Відомо безліч сумних і трагічних історій, пов'язаних із долями гонителів і зрадників Церкви. Всі вони погано закінчили. Господь закликає нас триматися подалі від таких людей: "Залишіть ви їх: це сліпі поводатарі для сліпих. А коли сліпий водить сліпого, обоє до ями впадуть..." (Мф. 15:14). Треба віддалятися, уникати тих, хто відокремився від Церкви: така людина зіпсована і сама себе засудила. ЇЇ – хто виступає проти служителів Христа, хто не визнає Його духовенство і весь народ – здається, що вона перебуває з Христом? Ні, така людина піднімає руки на Церкву, вона бореться проти задуму Бога, попереджав священномученик Кипріан Карфагенський».
Як повідомляла СПЖ, раніше митрополит Антоній (Паканич) заявив, що християнство – доля сильних і хоробрих людей, і смирення є цінною в очах Бога і є Його даром, даним людині за мужнє серце.
