1 листопада – перенесення мощей преподобного Іоанна Рильського

Преподобний Іоанн Рильський – великий духоносний подвижник Болгарської Православної Церкви і Небесний покровитель болгарського народу, народився в 876 році у селі Скрино Средцької області (древній Средець – нині Софія).

Рано залишившись сиротою, хлопчик пішов пастухом до чужих людей. Одного разу багач побив його за те, що загубилася корова з телятком. Хлопчик довго плакав і молився, щоб Бог допоміг йому. Коли він знайшов корову з телям, то в річці Струмі сильно піднялася вода.

Юний пастух помолився, поклав на воду свій верхній одяг, накреслив на ньому хрест, взяв на руки телятко і перейшов з ним, як по сухому, на інший берег річки, де вже знаходилась корова. Багач, що сховався в лісі, жахнувся, побачивши це диво, і, щедро нагородивши хлопчика, відпустив його зі свого будинку.

Роздавши майно, хлопчик пішов з рідного села. Дванадцять років провів преподобний в дикій печері, а потім перейшов у Рильську пустелю та оселився в дуплі дерева. Він багато постив, молився і постійно плакав; харчувався лише травою. Бачачи таке терпіння, Бог виростив преподобному боби, якими він харчувався довгий час. Ці боби і зробили його подвиги відомими людям.

Одного разу стадо овець від раптового страху побігло по гірських кручах, поки не зупинилось біля місця, де жив преподобний. Пастухи, що слідували за стадом, з подивом побачили пустельника, який лагідно пригощав їх: «Ви прийшли сюди голодні – рвіть собі боби мої і їжте». Всі їли й наситилися. Один з них наховав собі багато бобів прозапас. Дорогою додому він запропонував їх товаришам, але у вкрадених стручках не виявилося жодної зернини. Пастухи повернулися з розкаянням, і старець їх простив, промовивши з усмішкою: «Бачите, діти, ці плоди призначені Богом для прогодування пустельного».

З того часу стали приводити до преподобного хворих і одержимих нечистим духом, яких він зцілював молитвою. Уникаючи слави мирської, подвижник пішов з улюбленого дупла і оселився на високій і важкодоступній скелі, де 7 років провів під відкритим небом.

Пізніше пустельник прийняв під своє опікування ченців, які влаштували монастир із храмом у печері, де колись жив преподобний Іоанн. Він мудро пас своє стадо і упокоївся 18 серпня 946 року на 70-му році життя.

За 5 років до упокоєння він написав своєю рукою «Заповіт до учнів», один з найкращих творів староболгарської писемності.

Перенесення мощей преподобного Іоанна Рильського з міста Средця (Софії) у тодішню столицю Болгарської держави місто Тирново відбулося в 1238 році.