Націоналісти за мир?
У серпні 2020 р. Священний Синод УПЦ прийняв рішення про проведення громадянського форуму «Люди миру» у Святогірській лаврі
Форум має підкреслено гуманітарний характер, за ним не стоять жодні політичні партії. Церква Христова на виконання заповіді: «Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть» (Мф. 5, 9), проводить цей захід, щоб прості люди могли поспілкуватися один з одним і запропонувати суспільству та державі шляхи встановлення миру на нашій багатостраждальній землі.
Передбачувано сили, які називають себе «патріотичними», накинулися з критикою форуму «Люди миру». Сергій Гармаш, який у тристоронній контактній групі представляє від України (!) жителів невизнаних республік, заявив про те, що це «суто проросійський захід», а якби Церква дійсно прагнула до порозуміння, то «покликала б на форум представників патріотичних спільнот і добробатів».
Що ж, в останні роки ми звикли, що націоналісти йдуть за тезами антиутопій Дж. Оруелла «війна – це мир, свобода – це рабство». І найповерхневіший аналіз це яскраво демонструє.
- Згадаймо, що головна теза націоналістів – це не прагнення до пошуку компромісів і врегулювання ситуації (що природно для будь-якого мирного процесу), а «перемога будь-якою ціною» і «ворог повинен бути знищений» («смерть ворогам!»).
- Представники «патріотичних спільнот» не втомлюються нам говорити про те, що Росія не зацікавлена в мирі в Україні. Дотримуючись такої логіки, форум «Люди миру» просто за визначенням не може бути проросійським.
- Ми всі були свідками як «патріотичні спільноти» зірвали презентацію Платформи мирного врегулювання радника (тепер вже колишнього) секретаря РНБО Сергія Сивохо. Навряд чи УПЦ бажає такого ж завершення форуму «Люди миру», тому і не запрошує «патріотичні спільноти і добробати».
Втім, якщо ці сили раптом по-справжньому захочуть стати «блаженними миротворцями», то двері форуму для них будуть відкриті.