У витоків православної преси України: спогади журналіста
Про те, як створювалися перші газети та сайти УПЦ, про роль Митрополита Володимира (Сабодана) і про те, як сьогодні голос Церкви звучить всупереч гонінням.
Перше видання: «Український Православний Вісник»
Перше газетне видання УПЦ, «Український Православний Вісник», було створено в 1989 році за часів, коли митрополитом був ще Філарет (Денисенко), до його відходу в розкол. Автору цих рядків, тоді ще молодому журналісту, довелося бути за благословенням духівника київського духовенства, світлої пам'яті протоієрея Михайла Бойка, її організатором і головним редактором.
Газета виходила двома мовами тиражем у 20 тис. екземплярів і поширювалася по єпархіях, за підпискою та в мережі кіосків «Союздрук» по всій Україні.
Хочеться згадати імена співробітників редакції, які працювали над виданням: секретар Віктор Зінов'єв, кореспонденти Тетяна Красовська, Станіслав Речинський, Лариса Козик (нині покійна), літредактори Олена Бобровнікова (нині старший редактор видавничого відділу УПЦ монахиня Євтропія), Тетяна Шмиговська, художниця-оформлювачка Галина Зуєва. Газета проіснувала три роки, до розколу 1992 року. Виданню допомагало духовенство, зокрема протоієреї Василь Тарасов і Олександр Кубеліус (перший ректор КДС після її відкриття в 1990 р., нині покійний).
З приходом Митрополита Володимира (Сабодана)
Коли в червні 1992 року в Києво-Печерську лавру прибув для служіння новообраний Предстоятель УПЦ Блаженніший Митрополит Володимир (Сабодан), церковна казна була порожня. Усі кошти захопив розкольник Філарет. Після зустрічі з Блаженнішим і інтерв'ю з ним він запропонував мені бути його прес-секретарем і редактором нової церковної газети. Я погодився.
Хоча я і числився головним редактором «Церковної православної газети», фактично головним редактором був сам Митрополит Володимир.
Вже зверстані смуги чергового номера ми відносили Блаженнішому на перегляд, і він чорною ручкою бісерним почерком вносив необхідні правки. Він також давав документи для друку. Пам'ятаю, як одного разу він довго шукав якийсь документ на столі. Я несміливо запитав: «Може, обійдемося, Ваше Блаженство?» Він усміхнувся, продовжуючи пошук: «Та ні вже. Беса потрібно посоромити». І документ знайшовся.
Блаженніший надиктовував інформаційну стрічку про своє служіння, про офіційні зустрічі, поїздки по єпархіях і за кордон. Іноді доводилося просиджувати в його кабінеті по годині і більше, намагаючись нічого не упустити (диктофонів, як і комп'ютерів, тоді не було). Редакції як такої теж не було. Верстку допомагали робити знайомі журналісти на комбінаті «Преса України», там і друкувався номер.
Потім вже з'явилися комп'ютери, редакційне приміщення, невеликий штат співробітників. Блискучим помічником виявився студент КДА Іоанн Тронько (нині відомий протоієрей), він верстав газету на комп'ютері. Вичитували смуги літредактори Світлана Панченко і моя дружина, журналістка Світлана Герук. Допомагали студенти КДА: брати Владислав і ієромонах Тихон Софійчуки (нині протоієрей і митрополит), світлої пам'яті архімандрит Лонгін (Чернуха), ректор КДАіС протоієрей Миколай Забуга та інші.
У 1998 році я передав газету новому редактору, ієрею Владиславу Софійчуку, а сам перейшов працювати в світську газету «Регіон», де висвітлював життя Української Православної Церкви.
Розвиток церковних ЗМІ в 2000-і
У 2000 році була створена прес-служба УПЦ, яку очолив заслужений журналіст України Василь Анісімов. Її створенню сприяв сам Митрополит Володимир і його секретар, благочинний м. Києва протоієрей Віталій Косовський. Тоді і з'явився офіційний сайт УПЦ, куди мене запросили заступником Анісімова. Почали виходити журнали Церкви, створювався телеканал.
З часом практично у всіх єпархіях УПЦ, монастирях, в КДАіС, синодальних відділах стали з'являтися свої сайти. Активно діяв портал «Православ'я в Україні» (редактор Юлія Комінко), завоював популярність молодіжний журнал «Отрок» (головний редактор архієпископ Іона (Черепанов)). Створений православний телеканал «Глас» знімав фільми, які транслювалися по всій Україні. Інформаційно-просвітницький синодальний відділ УПЦ, в керівництві якого багато потрудився нині покійний архієпископ Іларій (Шишковський), курував усі православні мас-медіа.
У 2014 році були створені нині діючі популярні портали «Православна життя» (головред Наталія Горошкова) і СПЖ. Мені довелося бути співробітником прес-служб УПЦ і Київської митрополії, редактором газети «Кирилиця».
Голос Церкви у часи гонінь
Незважаючи на розгорнуті тотальні гоніння на канонічну Українську Православну Церкву, її голос виражений у всій повноті. Перш за все, в проповідях Блаженнішого Митрополита Онуфрія, архієреїв, духовенства і численних мирян-блогерів. Тим не менш, зусиллями СБУ був закритий ряд православних порталів, кілька священиків і журналістів опинилися у в'язниці.
Портал «СПЖ» регулярно і всеосяжно висвітлює життя УПЦ, викриваючи беззаконня розкольників і влади.
Зокрема, злочинну діяльність пана Єленського, який на всіх рівнях заявляє про повну свободу віросповідання в Україні, називаючи УПЦ «філіалом РПЦ» і «ворогом».
Він вторить риториці президента Зеленського, заперечуючи рейдерські захоплення храмів і Києво-Печерської лаври, замовчуючи про репресії проти духовенства й архієреїв УПЦ.
Безстрашний голос лунає з уст переслідуваного митрополита Черкаського і Канівського Феодосія (Снігірьова), який став міжнародним захисником релігійних прав і свобод. Інтернет-сайти єпархій подають вичерпну інформацію про гоніння. Попри те, що багато зарубіжних юристів і журналістів свідчать про порушення свободи совісті та Конституції України (ст. 35), ці голоси ігноруються владою низки європейських країн і США.
На завершення скажемо, що голос канонічної Церкви України чути в усьому світі завдяки нашим православним ЗМІ. Як сказав Спаситель: «Коли вони замовкнуть, то каміння закричить» (Лк. 19:40).
Голос Церкви не лише викриває беззаконня, але й подає надію мільйонам вірних, що гоніння припиняться, бо, за словом святих, «Бог не в силі, а в правді».
Нині Інформаційно-просвітницький відділ очолює член Священного Синоду УПЦ митрополит Климент (Вечеря). Він же є спікером УПЦ у всіх світських ЗМІ. Мережа видань та інтернет-ресурсів УПЦ, у важких умовах, сьогодні є найбільшою за чисельністю і читацькою аудиторією серед усіх релігійних ЗМІ України. І слава Богу за це.
Як один із найстарших православних журналістів, хочу подякувати всім колегам і нині активно працюючому молодому поколінню журналістів УПЦ за гідне послухання канонічній Українській Православній Церкві.
Протодиякон Сергій Герук
