Притча про стареньку та її душу
Нині люди все частіше впадають у депресію. Часи, кажуть, важкі. Але складні часи були завжди. А у людини завжди є свій особистий вибір. Про це наша притча.
У однієї доброї, мудрої бабусі запитали:
– Бабуся! Ти прожила таке важке життя, а душею залишилася молодшою за всіх нас: завжди весела і привітна, всьому рада – немов і настрою поганого у тебе не буває. Чи є у тебе якийсь секрет?
– Є, милі. Все хороше, що мені зробили, я записую в своєму серці, а все погане на воді. Якби я робила навпаки, серце моє зараз було б усе в страшних рубцях, а так воно – рай запашний. Бог дав нам дві дорогоцінні здатності: згадувати і забувати. Коли нам роблять добро, вдячність вимагає пам’ятати його, а коли роблять зло, любов спонукає забути його.
0
0
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку, щоб повідомити про це редакцію.
Читайте також
«Від ночі утрюнює дух мій»: як з'явилася утреня і нащо молитися на світанку
27 Листопада 20:02
«Слава Богу за все!»: Наука вдячності та ключ до розуміння Літургії
26 Листопада 10:00
Сугуба єктенія і «Нині відпускаєш»: друга частина вечірні
21 Листопада 10:00
День бабака чи вічність? Як перестати вбивати час і почати жити
19 Листопада 20:28
«Світло Тихе»: чому це головний гімн вечірні?
15 Листопада 13:17
Богослов'я доброти: чому святі співчувають навіть демонам?
13 Листопада 16:06