Притча: Усьому свій час
Коротка притча про вміння чекати.
Нещодавно народжене лоша усього боялося. Воно сильно тремтіло і було таким слабким, що ноги його підгинались і воно часто падало. Побачивши великих коней, які легко й привільно мчали зеленим лугом, воно зі страху забилося під живіт матері і звідти пролунав його тоненький голосок:
– Невже і я колись стану таким, як вони?
– Не бійся, дитя моє, – відповіла йому кобилиця. – Ти народжений для швидкого бігу, усьому свій час. Він прийде, і ти побачиш, як багато чого буде тобі до снаги.
0
0
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку, щоб повідомити про це редакцію.
Читайте також
«Від ночі утрюнює дух мій»: як з'явилася утреня і нащо молитися на світанку
27 Листопада 20:02
«Слава Богу за все!»: Наука вдячності та ключ до розуміння Літургії
26 Листопада 10:00
Сугуба єктенія і «Нині відпускаєш»: друга частина вечірні
21 Листопада 10:00
День бабака чи вічність? Як перестати вбивати час і почати жити
19 Листопада 20:28
«Світло Тихе»: чому це головний гімн вечірні?
15 Листопада 13:17
Богослов'я доброти: чому святі співчувають навіть демонам?
13 Листопада 16:06