Притча: про книголюба в ямі
Один книжник, дуже вчений чоловік, повертався додому затемна. Він про щось задумався, не подивився під ноги і потрапив у глибоку яму.
Сидить там, вибратися не може. Годину сидить, дві. Став він кричати й людей на поміч кликати.
Проходив повз один перехожий, почув крики, до ями підійшов і каже:
– Тримайся, друже! Дай тільки мотузку раздобуду!
– Почекайте, шановний! – сказав письменник. – Хотілося б відзначити, що розмовляєте ви не з невігласом, а з людиною освіченою. За своє життя я прочитав безліч книг і вивчив безліч наук і мов. Що стосується вашої мови, то обороти, які ви вживаєте, вельми далекі від книжкових і здаються мені абсолютно безграмотними. Не могли б ви висловлюватися більш високим стилем?
– Ну, коли так, – усміхнувся перехожий, – раз ти від великої вченості за словами сенсу їх розгледіти не можеш, піду я премудростям книжковим навчатися, щоб на рівних з тобою говорити. А ти поки в ямі посидь!
Засоромився книжник і попросив вибачення. Пішов перехожий шукати мотузку, скоро повернувся і небораку цього з полону визволив. З тієї пори книжник своєю вченістю перед простими людьми хизуватися перестав.
