Притча: про пальму і колючку
Біля дороги росла пальма, а під нею колючка.
По дорозі проходили подорожні, і колючка чіпляла і дряпала кожного з них. Подорожні сердилися і лаяли колючку, шкодуючи, що ніхто її не вирве, щоб вона не шкодила людям.
Загордилася колючка, підняла голову і гордовито сказала Пальмі:
– Що тобі толку від твоєї висоти, якщо ніхто не сказав про тебе ні слова? Чи чуєш, тільки про мене і говорять? Велика моя слава в світі, а ти нікчема.
– Зла слава у тебе, така ж зла, як і ти сама. А те, що говорять про тебе, гірше мовчання, — відповіла їй пальма. – Про мене говорять, тільки коли збирають фініки з моїх гілок. Ти права, рідко говорять, але слова ці сповнені подяки і благословення.
0
0
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку, щоб повідомити про це редакцію.
Читайте також
«Від ночі утрюнює дух мій»: як з'явилася утреня і нащо молитися на світанку
27 Листопада 20:02
«Слава Богу за все!»: Наука вдячності та ключ до розуміння Літургії
26 Листопада 10:00
Сугуба єктенія і «Нині відпускаєш»: друга частина вечірні
21 Листопада 10:00
День бабака чи вічність? Як перестати вбивати час і почати жити
19 Листопада 20:28
«Світло Тихе»: чому це головний гімн вечірні?
15 Листопада 13:17
Богослов'я доброти: чому святі співчувають навіть демонам?
13 Листопада 16:06