Чудеса Святого Миколая

19 Грудня 2016 15:43

2721

Автор: Редакція СПЖ

Святитель Миколай Чудотворець, архієпископ Мир Лікійських, є одним з найбільш великих святих, якого широко шанують у християнському світі. Вже за життя він здобув славу заступника і чудотворця. Чудесна допомога і невичерпна турбота про ближнього зробили його дійсно улюбленим святим у дітей та дорослих.

Існує навіть особливий напрямок в агіографії (наукова дисципліна, що займається вивченням житія святих, богословськими та історико-церковними аспектами святості) – «миколаєзнавство».

У день пам'яті Святого СПЖ згадав чотири прижиттєві чуда Миколая Мирлікійського.

Позбавлення від розорних податків

«Діяння про подать»

У IV столітті несправедлива подать довела Лікію до розорення і голоду. Присланий зі столиці збирач податків постійно принижував народ, вимагаючи все більше грошей. Мешканці попросили свого архієпископа про заступництво.

Святитель Миколай поїхав до Константинополя та переконав імператора Костянтина зменшити подать у 100 разів. Рішення було записане у скріплену золотою печаткою грамоту. Але архієпископ знав, що під впливом сановників Костянтин може скасувати свій указ, тому звернувся до Бога по допомогу, і чудесним чином імператорська грамота того ж дня опинилася в Мирах та була оприлюднена.

Наступного дня імператор, піддавшись на умовляння сановників, спробував змінити указ. Однак Святитель сказав, що документ вже зачитаний в Мирах і, отже, набув чинності. Щоб перевірити слова архієпископа, спорядили найбілш швидкохідний корабель. Через два тижні посланці повернулися й підтвердили, що лікійський збирач податків отримав грамоту імператора у той же день, коли вона була підписана.

Христолюбивий Костянтин угледів у всьому, що відбулося, волю Божу і попросив вибачення у Святителя, щедро обдарувавши його.

Звільнення несправедливо засуджених

«Діяння про стратилатів»

Одного разу жителі Мир повідомили Миколаю, що правитель заарештував трьох невинних городян та наказав відтяти їм голови. Святитель разом із стратилатами (ватажками воїнів, яких він зміг помирити з місцевими жителями) вирушив до міста. Миколай боявся не встигнути прийти на допомогу, тому стратилати послали солдатів затримати страту.

Затримати виконання вироку вдалося, коли кат вже оголив меча. На прощання Миколай благословив воїнів та передрік їм перемогу у майбутній битві з тайфалами (представниками одного з вестготських племен, переселеними у Фрігію з Дунаю). Вони дійсно перемогли бунтівників і, повернувшись в Лікію, прийшли до Миколая вдруге – подякувати за молитви. Владика ж попередив стратилатів, що вони потраплять у біду, але не мають впадати у відчай, а повинні звернутися до Бога – і Господь вбереже їх.

Після повернення до Константинополя стратилатів зустріли з почестями, але потім їх обмовили заздрісники. За наклепом Аблабія, радника імператора, полководців кинули за ґрати і збиралися стратити. Один із стратилатів – Непотіан – згадав, як Миколай наставляв їх у Лікії, і воїни почали молитися. Чудесне явлення святого Миколая Костянтину дарувало їм свободу, і імператор вручив стратилатам пояси полководців вищого рангу (за поясом у Римській армії можна було визначити чин воїнів).

Спасіння від голоду

У Лікійській країні почався сильний голод. В Мирах збідніли їстівні припаси, і багато хто з городян терпіли крайню нужду. Ще деякий час такого сумного становища – і сталося б велике народне лихо. Але благочасно подана Святителем Миколаєм чудесна допомога не довела місто і країну до цього нещастя.

Сталося це наступним чином. Один торговець, навантаживши хлібом свій корабель в Італії, перед відплиттям побачив уві сні святого Миколая, який наказав йому відвезти хліб для продажу до Лікії та вручив йому у вигляді завдатку три золоті монети. Прокинувшись, купець справді побачив у себе в руці вручені йому уві сні Святителем золоті монети. Після цього він вважав своїм обов'язком виконати волю святого чоловіка, що з'явився йому уві сні, і поплив у Мири, де й розпродав свій хліб.

Громадяни Мир, упізнавши у чоловікові, що явився купцю, свого архіпастиря Святителя Миколая, піднесли найпалкішу подяку Господу та Його святому Угоднику, що так чудесно наситив їх під час голоду.

Приборкання морської бурі

Один корабель, що плив з Єгипту до Лікії, зазнав страшної бурі: сильний вітер поламав всі снасті, роздер вітрила, хвилі майже зовсім затопили судно. У корабельників вже не залишалося жодної надії на спасіння. Але в цю хвилину їм прийшла рятівна думка звернутися із молитвою про допомогу до Святителя Миколая, якого вони навіть ніколи не бачили, але чули, що він є швидким помічником всіх, хто знаходиться в бідах.

Після молитви корабельників, зверненої до святого Миколая, він негайно з'явився на кораблі, став на кормі і зі словами: «Ви кликали мене, і я прийшов до вас на допомогу, тепер не бійтеся!» почав керувати судном. З волі Угодника Божого вітер стих, і на морі настала тиша.

Після припинення морського хвилювання образ святого Миколая зник. Користуючись тихим попутним вітром, мореплавці благополучно досягли Мир, і, спонукувані почуттям глибокої вдячності до Святителя, який врятував їх від неминучої смерті, визнали своїм обов'язком особисто тут йому подякувати. Вони зустрілися з Миколаєм, коли той ішов до церкви, і, припавши до ніг спасителя, принесли йому найщирішу подяку.