Підіймайте очі до неба!
Один святий говорив, що смуток і душевна туга неминучі так само, як неминучі осінь і зима.
Бувають складні ситуації, коли важливо перетерпіти, згрупувавшись. Коли ж морок огортає душу, із ним слід неодмінно боротися, так як пригнічений стан може бути небезпечним і незворотнім.
Зневіра переслідує всіх і зароджується з кількох причин. Одна з них – невдоволення собою, життям, оточуючими. Друга – всепоглинаюча лінь. Невдоволення, як правило, виникає з небажання і невміння терпіти. Терпіння – це щоденна, непроста і часто непомітна праця: змовчати, коли хочеться роздратовано відповісти; порадіти успіху колеги, якщо виникло бажання позаздрити; уникнути осуду кого-небудь у розмові; допомогти тому, кому ще гірше, ніж вам; уміти співчувати чужій біді; залишатися привітним і зберігати людську гідність, незважаючи ні на що. Ці маленькі щоденні кроки – насправді дуже сильні духовні ліки, протиотрута смутку, що зможе вберегти вас від руйнування особистості, від внутрішньої масштабної катастрофи.
Вчитися терпіти – одне з найскладніших завдань для будь-якої людини. Але тільки завдяки терпінню можливий рух уперед. Ані особисті стосунки, ані кар'єра, ані творчість не зможуть розвиватися без терпіння. Святі радять, коли находить хандра, згадати, в чому ми завинили перед ближніми: кого скривдили, засмутили, якої біди начудили. Тоді ми зможемо усвідомити, що не варті кращої долі по гріхах своїх, і тим тішитися.
Друга причина зневіри – лінощі. Добре б, щоб, як кажуть у прислів'ї, «Клин клином вибивають», але з лінню її ж методами не впоратися. Доведеться попрацювати. Побороти лінощі можна, тільки чесно зізнавшись собі, що ти лінуєшся і костенієш, а не виправдовувати своє безділля всякими вигадками. З цього визнання починається звільнення. Потрібно привчати себе до праці. А це непросто.
Прокинувшись, подякуйте Господу, що живі і неушкоджені, далі включайтеся в новий Божий день. Регулярне дотримання елементарних життєвих правил (особиста гігієна, робочий графік, прийом їжі і відпочинок) організовує і не дає випасти з життя. Побільше спілкуйтеся з хорошими людьми, обмінюйтеся тільки позитивною інформацією, частіше піднімайте очі до неба – і тоді проблеми стануть трохи меншими, біль – не таким гострим, а життя – зовсім не страшним!
Митрополит Антоній,
Керуючий справами Української Православної Церкви
АіФ
0
0
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку, щоб повідомити про це редакцію.
Читайте також
У всіх спокусах йди в духовне серце, більше нікуди
09 Листопада 02:07
Бідний Лазар: найкращий засіб порятунку від пекла
02 Листопада 17:12
Що не досказно у притчі про сіяча
26 Жовтня 17:00
«У гоніннях ми складаємо іспит нашої віри Христу»
26 Жовтня 16:22
Про анафему взагалі та анафему меру Черкас зокрема
26 Жовтня 09:41
Безмозкі люди ближче до Бога, ніж безсердечні
24 Жовтня 22:40