Владика Сергій: «Ми за єдність Церкви»

31 Травня 2017 21:09
709
Владика Сергій: «Ми за єдність Церкви»
«Справжній патріот – це той, хто любить свій народ, свою Церкву, і живе цією любов'ю, віруючи. Розколи в Церкві трапляються, люди роз'єднуються, і вони вже не примиряться. Хто посіяв розкол? Хто своїх єдинокровних, єдиновірних розділив? Хіба це турбота держави, хіба це турбота про єдність нації, хіба це патріотизм? Це страшна річ! А наша Церква зберігає єдність і молиться за всіх. І особливо молиться за мир в нашій країні, молиться про єдність», – каже Владика Сергій, митрополит Тернопільський і Кременецький.

Приставка МП – неповага до закону


– Владика Сергій, який сьогодні статус в Української Православної Церкви? І як вона пов'язана з Московською Патріархією?

– У нас широка автономія, всі рішення УПЦ приймає, як будь-яка самостійна Церква. Що ж стосується відносин з Руською Православною Церквою, то у нас Боже, благодатне єднання, але ми самостійні в усьому, і це не раз підтверджувалося.

– В Україні заведено додавати до назви Української Православної Церкви приставку «Московського Патріархату». Наскільки це виправдано?

– Це неповага до закону України, адже у нас є юридична назва – «Українська Православна Церква», без усяких приставок. Але дехто вирішив додати цю приставку, щоб нас якось обмежити, принизити, навісити ярлика.

– Тим не менш, згідно зі статутом, УПЦ є частиною Московського Патріархату – Руської Церкви. Особисто ви за створення в Україні незалежної від Москви Церкви?

– Я думаю, що наше життя підтверджує, що ми живемо в єдності Церкви. Я маю на увазі, що у нас в Церкві є все для спасіння, а роз'єднання повинно базуватися на твердому підґрунті, для чого це робиться. Можливість для роз'єднання може бути одна – щоб нам краще спасатись, тут же криється інше – бажання нас роз'єднати. Ось цей момент є неприйнятним для Церкви, і саме на цьому спіткнувся Філарет, спіткнулися розкольники. Тому ми за єдність Церкви, і ми бачимо, що автокефалія чи ще щось у нинішній час не наблизить нас до Бога, проте розділити може. Тому наша Церква зберігає єдність, і я з Божою допомогою намагаюся бути в єдиній Церкві.

Собор єпископів був необхідністю


– Розкажіть, будь ласка, про історичне зібрання єпископів у 1992 році в Харкові? Що цьому передувало?

– Передував цій події вплив гріха – зовнішні події впливали і на життя Церкви. На жаль, було бажання деяких можновладців, щоб Церква приймала якісь зміни, рішення. І те, що пропонувалося ззовні, не завжди відповідало духу і значенню Церкви. Були бажання роз'єднання, бажання відокремленості, звичайно, вони з'явилися в нашій Церкві. Були спроби послабити Церкву, збиралися собори – Собор єпископський в Україні і Собор всієї повноти Руської Церкви. І було, на жаль, прагнення з боку Предстоятеля, митрополита Філарета – різко відокремитися від Матері-Церкви. Звісно, це викликало спротив як з боку єпископату, так і з боку віруючих. Тоді на Соборі всіх єпископів Руської Церкви був указ про те, що не подобало впливати на життя Церкви і єпископів. Філарет пообіцяв скликати собор єпископів в Україні та піти з посади Предстоятеля, практично без умов. Ми всі були вражені такому мужньому і правильному рішенню, але події показали інше. На жаль, тодішній митрополит Філарет відмовився скликати Собор у Києві, пішли навіть погрози. І тоді ми отримали благословення найстарішого митрополита Харківського зібрати Собор. Був намір провести його в Києві, але неможливо було це зробити, бо це треба було зробити в спокійній обстановці, тому вирішили провести у себе в Харкові.

– Представники УПЦ КП стверджують, що Харківський собор – неканонічний, бо скликався без благословення Предстоятеля, яким на той час був митрополит Філарет.

– Митрополит Никодим розповідав, що він тричі звертався з таким проханням до Філарета. В Церкві є положення, що ми повинні слухатися Предстоятеля, але Предстоятель без Собору єпископів теж не може приймати якісь свої особисті рішення. Якщо Предстоятель спіткнувся, Церква має жити. Тому ми вирішили скликати Собор.

– Розкажіть про ту роль, яку зіграв у скликанні Собору теперішній Предстоятель УПЦ Блаженніший Митрополит Онуфрій?

– Він виявив розсудливість на Соборі, радив, як вчинити в тому чи іншому випадку. Старші митрополити брали до уваги його слово, тому що він був авторитетною духовною людиною. Тому багато рішень були озвучені за порадою Блаженнішого Митрополита Онуфрія. Він брав активну участь, і саме завдяки йому було вирішено, що Церква повинна продовжувати своє спасительне служіння і має право приймати рішення та зміни.

– Хто і чому чинив тиск на єпископів?

– Найяскравіший приклад – митрополит Никодим. Під час засідання Собору він часто виходив, відповідав на дзвінки, після чого повертався блідим і схвильованим. Йому, м'яко кажучи, пропонували не проводити Собор, все припинити, але він залишився на своєму.

АиФ

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку, щоб повідомити про це редакцію.
Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter або цю кнопку Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть цю кнопку Виділений текст занадто довгий!
Читайте також