Веселі RISU-шні побрехеньки про злого священика-сепаратиста
Одразу після різдвяних вихідних українську новинну стрічку сколихнула шокуюча інформація – в Свердловську, що знаходиться на неконтрольованій Україною території, священик УПЦ відмовив у проведенні молебню за здравіє для хворого хлопчика. Підстава відмови – українське свідоцтво про народження дитини. Новина була опублікована безліччю ресурсів, включаючи такі рейтингові, як «Обозреватель», «Главпост» та «РІСУ».
Оскільки інформація, розміщена в цих виданнях, майже ідентична, спробуємо розібратися в ній саме на основі публікації останнього видання.
Для людини, що хоч іноді переступала поріг храму, інформація про те, що для проведення молебню за здравіє потрібне свідоцтво про народження може викликати лише подив та посмішку. Це все одно, що поскаржитися на продавця в придорожньому кафе на відмову продавати Вам сигарети з причини відсутності у Вашому закордонному паспорті шенгенскої візи. Вам вже смішно? Стривайте, ще рано.
У публікації зазначено, що «Інцидент стався у каплиці святого Агафія УПЦ (МП)». І ось тут є деяка проблемка. А полягає вона в тому, що святого з таким ім'ям в церковних святцях не існує, мабуть ще не канонізували. Аглаій є, Агапіт є, навіть Аетій є, а ось Агафія немає. Але, як люди кажуть, то таке…
Вже з’явилась офіційна інформація з цього приводу Відділу зовнішніх церковних зв'язків УПЦ. В ній наголошується наступне:
«Співробітники ВЗЦЗ УПЦ зв’язались по телефону з правлячим архієреєм Ровеньківської єпархії УПЦ архієпископом Пантелеімоном та дізнались подробиці ситуації… За словами владики, після спілкування з місцевим духовенством і вияснення ситуації, інформація не підтвердилася.
Окрім того, слід зазначити, що:
1. У згаданому місті Свердловськ немає каплички «святого Агафія», однак є капличка на честь преп. Агапіта Печерського, де немає постійного настоятеля, а священики міста служать в капличці почергово по одному тижню.
2. В інформаційних повідомленнях не вказано ані імені священика, ані імені й прізвища самої матері та дитини, які нібито постраждали від такої недостойної поведінки невідомого священика.
3. За словами архієрея, на багатьох парафіях єпархії систематично звершуються молебні та акафісти за мир в цьому регіоні. А тому наведена неправдива інформація викликає обурення.
4. Владика Пантелеімон зауважив, що у випадку некоректного ставлення священнослужителів до прихожан двері його приймальні відкриті для постраждалих, а сам він робить усе можливе для відновлення миру на Луганщині. Нехай ця людина, якщо вона існує і це не фейк, прийде до владики і особисто розповість про ситуацію.
5. Очевидно, що в даному випадку мова йде про інформаційну провокацію проти УПЦ».
Здавалося б, помилились – із ким не буває. Інцидент вичерпано і адміністраторам РІСУ можна публікувати спростування, тим більше, що їм це було запропоновано. Але не треба бути наївними!
Адміни РІСУ без жодних вагань свідомо розміщують абсурдну анонімну інформацію з неіснуючими храмами, але відмовляються від публікації офіційних заяв з цього приводу. Тобто облити брудом – без проблем, а щоб дати можливість відмитись – зась!
Читаючи цей чистесенької води наклеп, на думку приходить питання, а хто ж насправді тут сепаратист: уявний священник із неіснуючого храму УПЦ, чи журналісти, які своїми казочками свідомо роздмухують ненависть до найбільшої православної конфесії України?
Ви спитаєте, а де ж тут журналістські стандарти, журналістська етика? А я Вам відповім: у РІСУ все це зникає в той момент, коли вони бачать інформацію, що якимось боком стосується УПЦ. У цьому випадку вони одразу починають працювати ілюстраторами наступної сторінки вікіпедії: «Обман, брехня — умисне або неумисне введення в оману, твердження, що не є істинним. Цілком очевидно, що брехнею слід вважати будь-яке висловлювання, що не відповідає реальності. Але з однією важливою обмовкою: мовцеві добре відомо, якою є реальність насправді, але він навмисно її спотворює, з метою ввести співрозмовника в оману».
