Головне в інтерв'ю Амстердама Такеру Карлсону
В інтерв'ю адвоката УПЦ головному медійнику команди Трампа прозвучало багато фактів про гоніння на УПЦ, про створення ПЦУ тощо. Та й сам факт інтерв'ю також говорить багато про що.
19 лютого 2025 р. популярний американський журналіст Такер Карлсон, який входить до близького оточення президента США Д. Трампа, опублікував на своєму YouTube-каналі інтерв'ю з міжнародним адвокатом УПЦ Робертом Амстердамом.
Р. Амстердам – відомий правозахисник, який уже кілька років здійснює юридичний захист УПЦ і намагається донести до міжнародної громадськості правду про гоніння на віруючих в Україні. Нещодавно його голос був чи не єдиним, який звучав на захист УПЦ. Лідери зарубіжних країн і більшість чиновників міжнародних організацій воліли заплющувати очі на зневажання свободи віросповідання в Україні. Але часи змінюються, змінюються персоналії у коридорах влади, змінюються політичні пріоритети. І правда, так чи інакше, виходить назовні. «Бо немає нічого таємного, що не стало б явним, ні сокровенного, що не стало б відомим і не виявилося б» (Лк. 8, 17).
Постріл у ногу чи в голову?
В. Зеленський розпочав кампанію гонінь проти УПЦ наприкінці 2022 р. До цього часу влада не проголошувала курсу на знищення Церкви, побоюючись розколу всередині суспільства під час війни. Хоча, звісно, підтримка ПЦУ та утиск УПЦ нікуди не поділися з часів президентства П. Порошенка. І з Верховної Ради, і з Офісу Президента звучали голоси про єдність нації перед ворогом і неприпустимість будь-яких дій, здатних похитнути цю єдність. Всім розсудливим людям, а тим більше політикам, має бути ясно, що найнебезпечніша сфера суспільних відносин – це релігійна. Ні економіка, ні соціальна політика, ні культура неспроможні так сильно підірвати суспільство зсередини, як релігія. Хочеш розколоти суспільство – вдар по Церкві. Навіщо це знадобилося Зеленському? Чому він це зробив? Під впливом яких факторів? Це нам, швидше за все, пояснять через якийсь час. Можливо, не такий і тривалий.
Але абсурдність спроб знищити найчисленнішу конфесію країни під час активних бойових дій очевидна вже зараз. Наведемо висловлювання білоруської правозахисниці, теолога та релігієзнавця Наталії Василевич. Ділячись враженнями про інтерв'ю Р. Амстердама Т. Карлсону, вона написала у своєму Телеграм-каналі: «На жаль, поки що все йде за найгіршим сценарієм з усіх, яких я побоювалася раніше. Стратегічно недалекоглядна політика української влади щодо УПЦ, яка мала всі шанси взяти УПЦ у союзники, а не зробити з них антагоністів, призвела до того, що величезну кількість зусиль на міжнародній арені доводиться вкладати в те, щоб доносити, мовляв, ніяких гонінь немає, ви все неправильно зрозуміли, і за всіх зусиль спроби доносити цю інформацію виглядають жалісно і непереконливо. <…> Цим користується Росія та проросійські сили. Цим користуються ті православні, котрі не визнають ПЦУ. При цьому жодної, навіть ілюзорної вигоди, зрештою, не отримано, тільки проблеми створені. <…> І я досі дивуюся, навіщо було стріляти собі в ногу».
З цим не можна не погодитись, з єдиною поправкою: схоже, що це був постріл не в ногу, а в голову.
І тут річ не тільки у розколі суспільства та провокуванні внутрішньополітичного протистояння під час війни. У Святому Письмі сказано: «Не торкайтеся помазаних Моїх, і пророкам Моїм не чиніть зла» (Пс. 104, 15). Ці старозавітні слова цілком застосовні до новозавітної Церкви Христової. Не можна безкарно знищувати Церкву і думати, що Небеса на це дивляться байдуже. «Чи Бог не захистить вибраних Своїх, що волають до Нього день і ніч, хоч і зволікає захищати їх? Кажу вам, що незабаром подасть їм захист» (Лк. 18, 7-8).
У статті «Заборона УПЦ і війна з Росією: пророки про причини військових поразок» наочно показано, як початок гонінь проти УПЦ з абсолютною точністю збігся з припиненням успіхів ЗСУ на фронті, як за цим були лише невдачі, відступ наших військ і великі втрати. Рішення В. Зеленського розпочати кампанію зі знищення УПЦ привело в дію закони духовного світу, які непідвладні жодній земній владі. Ці закони стоять вище за всіх інших правил і закономірностей: військових, політичних, економічних і так далі. Атеїсти вірять у те, що Бога немає і що все відбувається випадково. Вони вірять у те, що між гоніннями на УПЦ і скрутною ситуацією, що склалася в Україні, немає причинно-наслідкового зв'язку, як і в інших подібних випадках. Але історія щоразу спростовує таку думку.
Невідомо, чим усе закінчиться в нашій країні. Невідомо, чим закінчиться конфлікт із Д. Трампом особисто для В. Зеленського. Але, найімовірніше, якби він знав, що все так буде, то сто разів подумав, чи треба йому чіпати Церкву.
Брехня і правда
Звернемо увагу на слова Н. Василевич про те, що українська влада змушена була докладати «величезну кількість зусиль на міжнародній арені», щоб створити гарну картинку відсутності порушень прав людини в Україні. Усю піаркампанію, яка супроводжувала гоніння, було побудовано на брехні. І до певного часу вона була досить успішною. Західні політики зі ЗМІ вдавали, що вірять цій брехні і транслювали її далі на свою аудиторію. Ось що говорить Р. Амстердам: «Брехливість деяких людей, які повідомляють про ситуацію в Україні, вражає. Я ніколи не бачив нічого подібного. Я брав участь у розглядах, пов'язаних із війнами та конфліктами, але такого рівня брехні та маніпуляцій з боку наших ЗМІ я не бачив ніколи».
Далі під час інтерв'ю адвокат розповідає, як з ним відмовлялися зустрічатися політики та журналісти, як його буквально ображали, коли він говорив про дійсний стан справ в Україні. Єдиним сенатором із усього складу Конгресу США, який погодився з ним зустрітися та поговорити про порушення права на свободу віросповідання, був Джей Ді Венс, нинішній віцепрезидент США. А зараз в американському політикумі про гоніння на УПЦ починають говорити дедалі більше. Спроби української влади виправдати репресії проти вірян УПЦ виявляються неспроможними. Адже влада спеціально відправляла до США чиновників і депутатів Верховної Ради, щоб ті обманювали наших партнерів. Влада наймала піарників і лобістів, щоб просувати свої брехливі наративи, платила їм мільйони доларів.
Р. Амстердам: «Український уряд уклав контракт на 3,6 мільйона доларів із PR-компанією у Вашингтоні, щоб атакувати мою Церкву та мене особисто. Про мене написали масу наклепницьких статей».
Але правду все одно не приховати. Згадаймо, які саме брехливі наративи українська влада просувала і всередині країни, і на міжнародній арені:
- УПЦ виправдовує агресію та насаджує ідеологію «руського миру»;
- УПЦ входить до складу РПЦ і підпорядковується рішенням з Москви;
- кількість прихильників УПЦ дуже невелика, майже все українське суспільство налаштоване проти неї, абсолютна більшість українських громадян підтримує ПЦУ;
- українська влада не забороняє УПЦ, а лише не допускає впливу РПЦ в Україні;
- насильницьких захоплень храмів УПЦ немає, а всі переходи до ПЦУ відбуваються добровільно за рішенням самих вірян;
- всі конфлікти навколо храмів із застосуванням насильства спровоковані «агентами Кремля».
Не будемо наводити тут доказів того, що всі ці наративи не відповідають дійсності. Це досить очевидно. Але зараз важливо те, що на високому міжнародному рівні почали говорити правду про те, що відбувається в Україні. Ось деякі цитати з інтерв'ю Р. Амстердама.
· «Наші віряни йдуть воювати на фронт, а в цей час їхні рідні церкви захоплюють, а парафіян, людей похилого віку і священників б'ють».
· «Ви знаєте, є закон №3894, спрямований на знищення Української Православної Церкви. Подібного закону в Європі не ухвалювали з часів Другої світової війни проти євреїв».
· «Так, давайте прояснимо ситуацію. Це Українська Православна Церква. Ми не є частиною РПЦ. Ми пов'язані лише канонічно. Наша Церква (УПЦ – Ред.) засудила вторгнення. Наша Церква адміністративно відокремилася від Москви 30 років тому.
· «…ця інша церква (ПЦУ – Ред.) вкрала 1500 наших храмів і займається мобілізацією. <…> Так. Вкрала. Вони відібрали їх. Захопили у буквальному значенні. Більше того, вони б'ють наших священників і парафіян. І я маю все це на відео. Якщо ви зайдете на savetheuoc.com, ви побачите відео де б'ють наших парафіян. Це літні батьки людей, які воюють на фронті за визволення та захист України. Їх б'ють. Їх дуже часто б'ють співробітники СБУ, тобто їхня таємна поліція, у масках смерті, з нацистськими символами на рукавах».
· «Я ходив з храму до храму. Наші церкви були заповнені. Наші священники служили, як у годину пік, у неділю. Я маю на увазі, у нас проходило кілька служб поспіль, бо церков тепер так мало – та інша Церква їх просто забирає. Але коли заходиш до цієї іншої церкви, там практично порожньо. Багато з віднятих ними храмів вони взагалі перетворили на музеї».
«Можна обманювати частину народу весь час і весь народ деякий час, але не можна обманювати весь народ весь час», – говорив Авраам Лінкольн. Час, коли можна було успішно розповсюджувати брехню про УПЦ, минув. Настає час правди. Дивно, як можновладці в Україні всерйоз розраховували влаштувати свавілля щодо мільйонів своїх громадян і думали, що це пройде непоміченим.
ПЦУ – чий проєкт?
Ще одна брехня, яку нам згодовували і всередині, і поза Україною протягом ось уже семи років, це твердження, ніби ПЦУ з'явилася в Україні цілком природним чином, як і Помісні Церкви в інших країнах. Тепер ми бачимо, як нова американська адміністрація визнає, що це був політичний проєкт, і ключову роль у його створенні відіграла американська адміністрація. Р. Амстердам навіть назвав це операцією ЦРУ.
Прихильники ПЦУ люблять наводити той факт, що їхню церкву було створено у 2018 р. під час першого президентства Д. Трампа. Це справді так. Але річ у тому, що перше президентство Трампа пройшло за дуже сильного впливу Демократичної партії на політику США. Так звана глибинна держава в багатьому нав'язувала Трампу свою повістку і зв'язувала його по руках і ногах, не даючи проводити свою політику. Основну роботу зі створення ПЦУ виконав держсекретар США Майк Помпео. Він вів переговори з Фанаром, він надавав усіляку підтримку Сергію (Епіфанію) Думенку, він чинив сильний тиск на представників грецьких Помісних Церков, змушуючи їх визнати ПЦУ.
Відповідаючи на запитання Карлсона: «Ви знаєте, хто в Держдепартаменті працював над цією операцією зі створення фальшивої Церкви?». Р. Амстердам сказав: «Так. Все почалося ще в 2014 році. Ми вважаємо, що ініціатором була Вікторія Нуланд. То була велика операція. Тому що вона працювала з послом США в Україні, який згодом став дивним чином послом США у Греції. А потім саме Патріарх Константинопольський став "головним інженером" у руйнуванні нашої Церкви. Він вилучив канонічний контроль у Москви і надав його собі, порушивши договір XVII століття. Тобто ми маємо справу зі Сполученими Штатами... До речі, це було організовано держсекретарем Майком Помпео. Це не просто справа демократів. Держсекретар Помпео особисто брав участь у цьому».
Але після президентських виборів у США Майка Помпео публічно та показово викинули з команди Трампа. А за цим був початок викриття ролі США у створенні ПЦУ. Ось ще кілька висловлювань Р. Амстердама з цього приводу:
· «П'ять років тому в Україні було створено нову церкву адміністрацією Порошенка за активного сприяння уряду США. Держдеп США взяв участь у створенні цієї церкви. Я вважаю, що або USAID, або якісь інші організації фінансували цю державну церкву, яка називається ПЦУ. По суті це операція ЦРУ, якщо хочете, спрямована на створення церкви, яка була б повністю вільна від того, що вони вважали "небезпечним впливом Путіна". Таким чином Держдепартамент США відкрито порушує нашу Конституцію, беручи участь у знищенні релігійної свободи в іноземній державі. Вони роблять речі, абсолютно незаконні за нашою Конституцією».
· «Ми вивчили це питання. Ми зустрічалися з людьми, які обіймали високі посади в уряді США, і вони підтвердили мені, що це була операція американського уряду».
Цікаво, як після таких зізнань і викриттів почуваються представники Елладської, Кіпрської та Олександрійської Церков, які визнали ПЦУ. Мало того, що звершували спільні богослужіння з особами, які не мають канонічних хіротоній, то тепер ще й з'ясовується, що ПЦУ – це «операція ЦРУ». І це визнають самі американці. Чи варто говорити про те, що перспективи визнання ПЦУ іншими Помісними Церквами стають дедалі туманнішими?
Висновки
І зміст інтерв'ю Роберта Амстердама Такеру Карлсону, і сам факт його появи говорить про те, що час, коли лобістам ПЦУ вдавалося морочити голову західним політикам і журналістам казками, як в Україні все чудово зі свободою віросповідання, вже закінчується. Правди про переслідування УПЦ уже не приховати. Очікується, що кількість заяв про реальний стан справ усе більше буде збільшуватися, а рівень політиків, які будуть робити ці заяви, лише буде зростати. Наприклад, наступного дня про переслідування Зеленським Церкви заявила конгресумен Вікторія Спартц. Не виключено, що невдовзі ми побачимо, як виконуються попередження Р. Амстердама, що на депутатів Верховної Ради, які проголосували на закон про заборону УПЦ, чекають санкції від американського уряду.
Викриття того, як насправді відбувалося створення ПЦУ та в чиїх інтересах вона була створена – це сильний удар по іміджу ПЦУ. Цей удар ПЦУ, звісно, не знищить, але сильно вплине на ставлення до неї у світі і, зокрема, у Помісних Православних Церквах.
Цими днями із США звучить жорстка критика на адресу В. Зеленського. Американський президент назвав його «диктатором без виборів». Цікаво, що сказав він це невдовзі після аналогічних слів Такера Карлсона, який аргументував «диктаторство» Зеленського зокрема й переслідуванням УПЦ. Не виключено, що за словами будуть юридично оформлені звинувачення з більш серйозними наслідками. І спроба В. Зеленського заборонити УПЦ і позбавити права на свободу віросповідання мільйони українських громадян цілком може стати одним із таких звинувачень. Вся доказова база – очевидна.
