Як правильно відзначати свято Хрещення?
17 січня в прес-центрі видання Комсомольська Правда в Україні відбулась онлайн-конференція єпископа Вознесенського і Первомайського Алексія, який відповів на запитання читачів про те, як правильно провести свято Хрещення Господнього.
Доброго дня!
Добрий день!
Перше запитання, розкажіть нам, звідки взагалі пішла традиція занурюватись у воду в свято Хрещення? Чи не здається вам, що ця традиція прийшла до нас з півдня, де зараз тепло, і нам не слід було б її адаптувати до наших морозних днів?
– Мені не здається, що вона прийшла з півдня, тому що вона дійсно прийшла з півдня. Тому що ми знаємо, що в ізраїльського народу був обряд – обряд обмивання. За законом Мойсея, якщо людина торкалась до мертвої людини, до кісток, до якоїсь нечистоти, вона мала омити свій одяг і своє тіло. І до заходу сонця вона вважалась нечистою.
Виходячи зі свята Хрещення, ми бачимо, що пророк Іоанн-Хреститель теж хрестив ізраїльтян, іудеїв, усіх людей, які до нього приходили, саме хрещенням покаяння. Тому звичайно, так, ця традиція прийшла до нас з півдня. Ми знаємо, що наша Київська Русь була славна богатирями, і нас не лякали ні морози, ні що інше. Це нам допомагало вистояти та відстоювати нашу свободу й нашу державу. Ця традиція прийшла з теплих країн, але це не заважає застосовувати її правильно. Адже багато з нею пов'язано і помилок, і передсудів, і забобонів.
– Багато хто говорить, що найголовніше на Хрещення – це купання в ополонці. Влаштовують з цього приводу цілі гуляння: з коньяком, шашликом та іншим. Як ви до цього ставитеся, і що дійсно головне у цей день?
– Вкрай негативно ставлюся до такого, бо це схоже на містицизм і якусь магію. Насправді участь у Святі – це не просто бути його спостерігачем. Справжня участь – це коли люди відвідують богослужіння, і не просто стоять на службі, а стають причасниками Тіла та Крові Господа нашого Іісуса Христа. Тому що це шлюбний бенкет, який приготував Господь кожному і закликає усіх. А якщо людина навіть стоїть у храмі, але не причащається, то вона ставить себе у стан людини, яку було покликано на весілля, постояла, подивилась на столи, потопталась біля порога і... пішла. А коли людина є причасником Тіла і Крові Господньої, вона вже бере участь у цьому бенкеті. І це є дійсно правильним ставленням до Свята. Тобто, ти безпосередньо переживаєш ті події. Адже богослужіння хрещенські, та й кожне богослужіння у Православній Церкві, воно наповнене історичним змістом: немов би людина переживає заново цей історичний і євангельський уривок. ...Кожна людина, яка приходить до церкви, є причасником, – ось це правильне ставлення до свята. Це не просто подивитися по телевізору, це не лише прийти до церкви поставити свічку два рази на рік – на Пасху і на Хрещення, – це коли людина правильно духовно живе. Адже інакше ми обкрадаємо Господа, бо Господь дав нам заповідь шість днів працювати, а сьомий – Господу Богу Твоєму. Тобто він навіть не поділив навпіл, половину – тобі, половину – мені. І навіть, припустимо, три дні святкуй, шануй Мене, а чотири – працюй. Він дав нам шість днів. І це невипадково, ..., щоб ми могли піклуватися і про свої тілесні потреби, але також не забувати, що ми маємо і душу, яка набагато важливіша за всі основні життєві проблеми.
– Воду освячуватимуть два рази, у Хрещенський Святвечір і на саме свято Хрещення. Як виникла така традиція?
Щоб повністю стати учасником Свята, треба спочатку стати православним християнином, тобто прийняти хрещення. І ось люди напередодні готувалися до хрещення. Тому і у Святвечір Хрещенський строгий піст. Тому що ті люди, оголошені, які готувалися до прийняття хрещення, вони ставилися до цього більш серйозно, ніж, припустимо, зараз наші сучасники. Деякі з них навіть не віддають собі звіт в тому, що відбувається, і не розуміють всього сенсу цього таїнства. А ось у давнину люди ставились до цього таїнства дуже трепетно. Вони строго постили, деякі взагалі нічого не куштували, бо Святвечір, і в статуті сказано, що задля немочі можна скуштувати трохи хліба і води, а так день проводиться в строгому пості. В принципі, це й правильно. І ось їх охрещали потім, щоб людина могла повністю увійти в свято Хрещення Господня, тому що вона прийняла хрещення, будучи охрещеною, як я вже сказав вище, вона може стати причасником Тіла і Крові Господньої, щоб бути не просто свідком, а й учасником цього свята. Прийнявши хрещення, вона вже може стати учасником шлюбного бенкету, на який Господь закликав кожного віруючого християнина, кожну християнську душу, і в принципі всіх людей, хто має добру волю і любов до Бога.
– Я не зовсім зрозуміла про піст, хіба піст не закінчився після Різдва?
Піст після Різдва закінчився, були Святки, була суцільна Седмиця, де піст скасовується навіть у середу і п'ятницю. Але напередодні Хрещення є Святвечір, тобто день суворого посту. Це до нас прийшло з перших століть християнства. Постили ті люди, які готувалися прийняти хрещення. Традиція була приймати хрещення не так, як зараз, коли захочуть, і у Великий піст, і в Різдвяний... Приймали хрещення лише на Пасху і на свято Хрещення. Це було символічно правильно. Людина підлаштовувалась під волю Божу: саме хрещення показує крайнє смирення. Господь явив крайнє смирення, виконуючи волю Батька Свого, і упокорюючись перед божим творінням, зокрема, Іоанном Хрестителем. І Іоанн Хреститель теж нам показав крайнє смирення. Виконання волі Божої і смирення йдуть рука об руку. Тому, звичайно, ця традиція бере початок з перших днів християнства. Людина, яка хоче сприйняти у повноті благодать Божу, щоб вона не була зайнята чимось іншим, вона звільняє себе повністю – і духовно і фізично, щоб зуміти сприйняти ті дари, які Господь посилає в Таїнстві Хрещення.
