Подорож делегації Київського патріархату на Фанар: а чи був хлопчик?

15 січня на офіційному сайті «Київського патріархату» опублікували повідомлення про те, що нібито відбулася поїздка делегації УПЦ КП у Стамбул, де пройшла зустріч з членами комісії Константинопольського патріархату з питань «автокефалії Церкви в Україні». При цьому жодних підтверджуючих фотографій або відеоматеріалів у повідомленні немає.

Складно повірити в те, що спікери Київського патріархату упустили можливість розпіарити цю зустріч на весь світ. Якби ця зустріч була офіційною, то і на сайті Вселенського Патріархату неодмінно з'явилася б якась інформація, що супроводжується фотографіями. Однак, як бачимо, публікації про цю подію на сайті відсутні, хоча з моменту зустрічі пройшло вже п'ять днів.

Можна почекати офіційного підтвердження або спростування інформації розкольників з боку Константинопольського Патріархату, а можна припустити, що ніякої зустрічі не було. Або ж зустріч була неофіційною, а значить ні до чого не зобов'язує. Підкреслимо, що навіть згідно із заявами сайту УПЦ КП, передбачувана зустріч проходила без Патріарха Варфоломія.

Ніяких подробиць нібито розмови, що відбулася, ми з повідомлення Київського патріархату не дізнаємося. Що також може вказувати на фейковий характер цієї бесіди. Якщо спілкування між делегацією УПЦ КП і членами Синоду Константинопольської Церкви дійсно було «довгим», як написав автор новини, значить фанаріоти теж щось говорили, стверджували, погоджувалися з чимось, або питали про щось. Тобто, дали б набагато більше «зачіпок» для піару цієї зустрічі. Однак, судячи з усього, вони обмежилися лише одним меседжем: «питання складне, будемо шукати шляхи найкращого вирішення проблеми, передамо пропозиції Патріарху Варфоломію».

Можна припустити, що якщо зустріч і була, то в короткочасному форматі, в якому посланці Філарета встигли поскаржитися на «ненависний Московський патріархат» і продемонструвати улесливе догоджання Вселенському Патріарху, іншими словами – підлабузництво. У словнику ми знаходимо таке визначення цього поняття: «підлабузництво (розм.) – Поведінка підлабузника, підлабузництво – поведінка підлесника, догоджати кому-небудь заради своїх корисливих цілей, вигоди».

Чи не могло не «посміхнути» висловлювання про те, що Київський патріархат «на відміну від РПЦ, офіційно приєднався до рішень Святого і Великого Собору Православної Церкви, який пройшов на Криті в червні минулого року». Ось це «на відміну від» – яскравий елемент підлабузництва. Якщо його розшифрувати, отримаємо наступне: «Московський Патріархат вас не підтримує, йде проти Вселенського Патріарха, а ми готові служити вірою і правдою, якщо ви нас визнаєте».

Правда, є ще один момент, – УПЦ КП ніяк не міг «офіційно приєднатися до рішень Собору», оскільки не брав участі в його підготовці, скликанні та проведенні. Тобто Київський патріархат ніякого «офіційного» ставлення до Критського Собору не мав і не має, на відміну від РПЦ, яка прийняла найактивнішу участь у підготовці Всеправославного Собору та у розробці всіх його документів. Крім цього, РПЦ ніколи не виступала проти Константинопольського Патріархату, а її дипломатична мова завжди була м'якою і коректною.

У посланні Предстоятелів Помісних Церков у зв'язку з початком роботи Собору на Криті, Патріарх Кирил писав, що незважаючи на різнодумства щодо Собору «Ми залишаємося однією православною родиною і всі разом несемо відповідальність за долю Святого Православ'я». Предстоятель Руської Православної Церкви завжди з повагою ставився до Патріарха Варфоломія, закликаючи «згадувати його в своїх молитвах разом з усіма братами ..., для того, щоб ще раз засвідчити нам нашу православну єдність». Крім того, чому Київський патріархат не згадав Болгарську, Грузинську, Антіохійську Церкви, позиція яких щодо Собору була досить різкою? А також Священний Кинот Святої Гори (Афон), який теж критично поставився до документів Собору?

Комічний ефект заяв делегації Київського патріархату з`являється й тому, що Філарет неодноразово говорив про те, що «рішення Собору не мають великого значення». На його думку, всі питання, які розглядалися на Криті – «дріб'язкові». Стверджуючи таке, глава УПЦ КП, по суті, знецінює Критський Собор та його рішення. Чого вартий, в такому разі, український переклад соборних документів, який посланці Філарета подарували представникам Патріарха Варфоломія?

Висловлювання Філарета показують абсолютне нерозуміння Київським Патріархатом сучасного православного дискурсу. Більш того, розкольники байдуже ставляться до дискусій про Істину Православ'я і Православної Церкви. Для них має значення тільки дискусія про власне визнання. У той час, як у православному світі напружено обговорюють документ «Про відношення Православної Церкви з іншим християнським світом», Київський патріархат все зводить до відношенню до самих себе і до відносин з Московським Патріархатом.

Ось і зараз вони не забули поскаржитися на «неканонічні та деструктивні дії Московського Патріархату в Україні». Формулювання спантеличує, оскільки саме існування Київського патріархату – це грубе порушення канонів Церкви, що призвело до руйнування єдності в Українському Православ'ї. І не тільки в Українському, адже Київський патріархат активно втручається в справи інших Помісних Церков, підтримуючи розкольників у Польщі, Болгарії, Сербії, Грузії і т.д. Константинопольський патріархат, природно, не може підтримати такі дії УПЦ КП, в тому числі і в Україні. Сам Патріарх Варфоломій неодноразово заявляв, що УПЦ є єдиною канонічною Церквою в Україні. Тому погодитися з твердженнями розкольників Константинополь не може, не поставивши себе в незручне становище.

Поспішивши заявити про підтримку Константинопольського патріархату, спікери УПЦ КП в черговий раз можуть «сісти в калюжу», як це вже було з заявою Сербського Патріарха Іринея. Коли його заяву про те, що проблема українського розколу це «всеправославна проблема», філаретівці представили як підтримку їхньої позиції. Але не змогли потім пояснити, наприклад, таку заяву Патріарха: «Нашому серцю стає боляче і важко, коли ми дивимося, як на Україні відбувається розкол, і паству намагаються відірвати від Московського патріархату і Патріарха – їх багатовікового духовного вождя. Безбожники і розкольники на землі України почали братовбивчу війну з тим, щоб пролилася кров між братами, щоб смерть вселилася у оселі».

На Фанарі, безумовно, можуть прийняти і вислухати всіх, однак рішення прийматимуть виключно з урахуванням позиції всіх Помісних Православних Церков. І тут знову необхідно нагадати представникам українського розколу про те, що думають ієрархи різних Православних Помісних Церков:

Патріарх Сербський Іриней засудив спроби відірвати українську паству від РПЦ

Представник Константинопольського патріархату: рішення про українську автокефалію – за Москвою

Втручання українських політиків в церковні справи шкодить, – предстоятель Польської Церкви

Розкол – справа сатанинська, – предстоятель Польської Православної Церкви (ВІДЕО)

Патріарх Сербської Православної Церкви: УПЦ КП не має відношення до Православ'я

Олександрійський Патріарх закликав українців залишатися вірними УПЦ