В УПЦ назвали порожній Троїцький собор у Чернігові символом дехристианізації
У прес-службі УПЦ заявили, що відсутність віруючих у головному храмі Чернігова після вигнання громади свідчить про процеси дехристианізації.
В Українській Православній Церкві прокоментували ситуацію навколо Троїцького кафедрального собору в Чернігові, звернувши увагу на вкрай малу кількість людей, присутніх на святкуванні пам'яті святителя Феодосія Чернігівського за новим стилем. Відповідні кадри опубліковані в соціальних мережах, повідомляє прес-служба УПЦ.
Як зазначають у Церкві, на фотографіях зафіксовано трохи більше двох десятків людей, які прийшли до собору в день пам'яті небесного покровителя міста. «Ще недавно на свято святителя Феодосія до Свято-Троїцького собору збиралися тисячі черніговців, храм був переповнений всю ніч, здійснювалися молебні з акафістом і Божественні літургії, а урочистості завершувалися багатолюдним хресним ходом», – йдеться у повідомленні.
В УПЦ нагадали, що після виселення громади Української Православної Церкви з території собору в 2023 році керівництво заповідника «Чернігів стародавній» оголосило про «новий етап» в історії святині, зробивши акцент на її музеєфікації. «Під гаслами збереження спадщини фактично почалося витіснення живого церковного життя – за моделлю, добре знайомою ще з радянських часів», – підкреслили в прес-службі.
На думку представників УПЦ, нинішній стан Троїцького собору наочно демонструє наслідки таких рішень. «Навіть у найбільші свята храм сьогодні стоїть порожнім», – зазначають у повідомленні і додають, що присутність кількох десятків людей намагаються видати за життя громади.
В УПЦ вважають, що те, що відбувається, виходить далеко за межі одного храму. «Доля Свято-Троїцького собору стає яскравим символом процесів, які сьогодні намагаються представити суспільству як "збереження спадщини". Насправді дедалі очевидніше проявляється інше – подібне витіснення живого християнського життя з храмів і монастирів під вивіскою музеєфікації стає сигналом трагічних для України процесів дехристианізації», – заключили в Церкві.
Як писала СПЖ, відібраний монастир у Батурині зробили «режимним об'єктом».
