Церква Естонії подала скаргу до ЄСПЛ через переслідування з боку влади
Після попереднього розгляду справи Європейський суд відніс ці скарги до категорії потенційних справ із серйозним суспільним значенням.
Естонська Православна Християнська Церква і Пюхтицький монастир подали скарги до Європейського суду з прав людини після того, як, за їхніми словами, були вичерпані внутрішні засоби правового захисту. Про це повідомило видання Postimees.
Приводом для звернення стало політичне заявлення, прийняте Рійгікогу 6 травня 2024 року, в якому Московський патріархат був оголошений інститутом, що підтримує агресію Російської Федерації. Згідно з роз'ясненнями, наданими Рійгікогу незабаром, під дію цього заявлення підпадають також Естонська Церква і монастир.
У зв'язку з цим вони звернулися до адміністративного суду з метою усунення правових наслідків і виключення їх зі списку прихильників війни.
«Якщо Рійгікогу, роблячи таке заявлення, не переконався в тому, що воно не зачіпає зареєстровані в Естонії релігійні об'єднання, що діють за законами держави, і не провокує ворожого ставлення до них, а судова система при цьому не вважала себе компетентною для розгляду по суті скарг на політичне заявлення парламенту, то це створює небезпечну ситуацію, в якій у людини відсутні будь-які засоби правового захисту від несправедливих і ворожих політичних висловлювань», – пояснили представники церкви і монастиря адвокати.
У скаргах, поданих до ЄСПЛ, заявники вбачають порушення з боку Естонської Республіки статей 9 (свобода думки, совісті та релігії) і 11 (свобода зібрань і об'єднань) Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод.
Церква і монастир не згодні з позицією Рійгікогу, згідно з якою політичне заявлення на адресу іноземного суб'єкта може зачіпати зареєстровані в Естонії релігійні об'єднання.
«Після попереднього розгляду справи ЄСПЛ не тільки визнав скарги прийнятними, але й постановив, що вони піднімають важливі питання тлумачення і застосування Конвенції, що вимагають термінового розгляду. Суд відніс ці скарги до категорії потенційних справ із серйозним суспільним значенням (impact cases). Естонській Республіці було запропоновано представити свою позицію по справі, а також висловити думку про можливість укладення дружньої угоди», – додали адвокати.
На переконання адвокатів, «це рішення ясно показує, що в нинішній геополітичній ситуації свобода віросповідання і свобода об'єднань заслуговують такої ж захисту, як і міркування безпеки».
Як писала СПЖ, президент Каріс двічі ветував закон, який спрямований проти Естонської Християнської Православної Церкви.
