Церква святкує пам'ять рівноапостольних Кирила і Мефодія
Святі рівноапостольні брати заклали основи слов'янської писемності та культури в IX столітті.
24 травня (11 травня за юліанським календарем) Церква відзначає День пам'яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія – просвітителів слов'янських народів і творців слов'янської писемності.
Походження і ранні роки
Святі брати народилися у візантійському місті Солуні (сучасні Салоніки в Греції) в сім'ї воєначальника Льва. Константин народився близько 827 року, а його старший брат Мефодій – близько 815 року. Їх батько займав високу посаду в імперській адміністрації, що забезпечило дітям прекрасну освіту.
Молодший брат Константин з дитинства проявляв виняткові здібності до наук і мов. Він отримав блискучу освіту в Константинополі, вивчав філософію, діалектику, риторику, математику і астрономію. За свою ученість він отримав прізвисько «Філософ». Мефодій обрав військову кар'єру і деякий час служив правителем однієї з слов'янських областей, що дало йому знання слов'янських мов і звичаїв.
Монаший шлях і місіонерська діяльність
Обидва брати в зрілому віці прийняли чернецтво. Мефодій став ігуменом монастиря Поліхрон на азійському березі Мармурового моря, а Константин викладав філософію в Константинополі і брав участь у богословських диспутах.
У 860 році брати були направлені імператором Михайїлом III в Хозарський каганат для релігійної місії. Пізніше, у 863 році, вони отримали особливе доручення – вирушити у Велику Моравію за проханням князя Ростислава, який просив прислати вчителів, здатних проповідувати на слов'янській мові.
Місія у Великій Моравії
Велика Моравія була середньовічною слов'янською державою, що існувала в IX-X століттях на території сучасної Чехії, Словаччини, частково Угорщини, Польщі та Австрії. Сьогодні ці землі входять до складу Чеської Республіки та Словацької Республіки, де Кирило і Мефодій особливо шануються як національні святі і просвітителі. Історична область Моравія в даний час є східною частиною Чехії з центром у місті Брно.
Створення слов'янської абетки
Готуючись до моравської місії, брати створили першу слов'янську абетку – глаголицю, засновану на грецькому письмі, але адаптовану для передачі звуків слов'янської мови. Вони переклали на слов'янську мову основні богослужбові книги: Євангеліє, Апостол, Псалтир та інші церковні тексти.
Діяльність братів у Моравії тривала більше трьох років. Вони навчали слов'янській грамоті, звершували богослужіння на слов'янській мові і рукополагали священників з місцевого населення. Однак їх місія зустріла протидію німецького духовенства, яке наполягало на використанні тільки латинської мови в богослужінні.
Останні роки і спадщина
У 867 році брати вирушили до Риму до папи Адріана II за підтримкою своєї місії. Папа схвалив їх діяльність і освятив перекладені ними книги. Константин прийняв схиму з іменем Кирило і помер у Римі 14 лютого 869 року, проживши всього 42 роки. Мефодій був рукоположений в архієпископи Моравії і Паннонії, продовжив просвітницьку діяльність і помер 6 квітня 885 року.
Завдяки праці Кирила і Мефодія слов'янські народи отримали можливість вивчати християнське вчення рідною мовою, що сприяло поширенню грамотності і розвитку культури. Їх учні принесли слов'янську писемність до Болгарії, звідки вона поширилася на Сербію, Русь та інші слов'янські землі.
День пам'яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія відзначається 24 травня за новим стилем і є одним з важливих свят у православному календарі. У деяких слов'янських країнах цей день також відзначається як державне свято писемності і культури.
Раніше СПЖ писала про 10 фактів про святих Кирила і Мефодія.
