У мережі розповіли про зв'язок математики з вірою в Бога
На YouTube-каналі, присвяченому обговоренню релігійних, філософських і наукових тем, вийшов випуск про погляди вчених на докази буття Творця.
27 квітня 2025 року на каналі dogmahaker вийшов ролик «Математика – мова Бога. Чому великі математики не були атеїстами». Автори звертають увагу на те, що багато великих учених були глибоко релігійними і сприймали математику як один із проявів Божественного порядку.
Згадується, що Ісаак Ньютон вірив, що вивчає не просто фізичні закони, а задум Творця. Він провів роки, досліджуючи Святе Письмо, вважаючи, що Бог залишив у ньому підказки. Для Ньютона кожна формула була містком між землею та Небом.
«Я не знаю, яким був світ до того, як був створений, але я впевнений, що він був створений згідно із законами, які я вивчаю». Ісаак Ньютон
Блез Паскаль, винахідник та математик, казав: якщо Бог існує – ти виграєш усе, якщо ні – нічого не втрачаєш. Його знамените «парі Паскаля» – не просто логічний трюк, а глибоко особиста віра людини, яка шукала Бога розумом та серцем. Курт Гедель, автор теореми, яка вразила математичну основу світу, запропонував навіть формальний доказ існування Бога. Для нього логіка та віра не виключали одне одного, а підтримували.
«Математика — це не просто мистецтво, це засіб, за допомогою якого прагнемо зрозуміти природу Бога». Курт Гедель
Автори ролика стверджують, що ці уми не були винятком. Навпаки – саме глибина мислення привела їх до думки про існування Творця, адже математичні закони є універсальними та всюдисущими.
Відео аналізує один із міфів про те, що науковий прогрес та релігійна віра несумісні. Статистика говорить про інше. Згідно з дослідженнями Pew Research Center та Національної академії наук США, від 30 до 40% вчених вірять у Бога або визнають існування найвищого розуму.
Також наголошується, що атеїзм серед учених часто пов'язаний не так з логікою, як з культурною та особистою історією. Дехто втрачає віру через розчарування чи негативний досвід, але не через наукові відкриття як такі.
У відео згадуються випадки, коли лауреати Нобелівської премії відкрито говорили про свою віру. Вернер Гейзенберг – основоположник квантової механіки, християнин – вважав, що наука допомагає зрозуміти Бога, а не заперечує Його. Артур Комптон, лауреат з фізики, говорив: «Що більше ми вивчаємо природу, то більше бачимо доказів, що за її законами стоїть розум». Чарльз Таунс, винахідник лазера та лауреат Нобелівської премії з фізики, стверджував, що наука та релігія – дві сторони однієї медалі, обидві прагнуть істини.
На закінчення автори говорять про те, що для багатьох вчених віра – це логічний висновок зі спостережень за порядком та красою світу.
Раніше СПЖ писала про церковні проекти Англії, присвячені зв'язку науки та релігії.
