Касаційний адмінсуд повернув реєстрацію громади УПЦ КП в селі Пилипець
У 2016 році Львівський апеляційний адмінсуд визнав перереєстрацію громади УПЦ в УПЦ КП незаконною.
11 листопада 2019 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень опублікували постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, в якому остаточно повернута реєстрація громади УПЦ КП замість приходу УПЦ в селі Пилипець Міжгірського району Закарпатської області.
Нагадаємо, громада на честь Різдва Пресвятої Богородиці УПЦ в селі Пилипець була єдиною юридичною особою – парафією УПЦ, – яку перереєстрували на користь УПЦ КП в серпні 2015 року чиновники Закарпатської облдержадміністрації. Це вдалося здійснити тому, що в Київський патріархат у цьому населеному пункті перейшов основний актив громади, на руках у якого були оригінали статутних документів.
Після переходу громади в УПЦ КП Хустська єпархія УПЦ оскаржила дії чиновників в суді.
За цей час, як повідомили СПЖ в Міжгірському благочинні, численні прихожани, які не підтримали рішення парафіяльної ради, розійшлися по іншим парафіям УПЦ в окрузі. Віруючих в селі залишилося багато, і в єпархії навіть замислювалися про початок будівництва нового храму в Пилипці, однак основна частина парафіяльного хору підтримала перехід і зібрати нову громаду поки не вдається. Священик УПЦ після переходу храму в УПЦ КП залишився на приході, однак літургію не служить – тільки іноді звершує чини, служить молебні.
6 квітня 2016 року Закарпатський окружний адміністративний суд відмовив позивачам у вимозі скасувати розпорядження голови Закарпатської ОДА, які змінили статутні документи громади УПЦ на користь Київського патріархату. Суд першої інстанції вирішив, що реєстратори діяли згідно з законною процедурою.
Однак Львівський апеляційний адміністративний суд 29 вересня 2016 року став на бік Хустської єпархії УПЦ і визнав дії реєстраторів протиправними, скасувавши розпорядження ОДА. В апеляційній інстанції прийшли до висновку, що зміни статуту були здійснені з порушеннями низки його пунктів, до того ж збори, на підставі протоколу якого храм в Пилипці перевели в УПЦ КП, відбулися за участю всього 132 осіб, які не були членами релігійної громади УПЦ. Це порушило право жителів на свободу віросповідання, гарантоване статтею 35 Конституції і статті 3 Закону № 987-XII.
Релігійна громада УПЦ КП подала касаційну скаргу на постанову суду в апеляції, попросивши залишити в силі постанову суду в першій інстанції. Прихильники УПЦ КП апелювали до того, що з 1100 жителів села частина – діти, частина – парафіяни інших конфесій або перебувають на заробітках, тому в зборах брати участь не могли.
В касаційній інстанції прийшли до висновку, що відсутність підпису правлячого архієрея на протоколі, як того вимагає статут, не заважає зміни юрисдикції громади, і що суперечка виникла між засновниками і членами релігійної організації – єпархії УПЦ та релігійної громади – парафії УПЦ КП, тобто є не публічно-правовим, а приватно-правовим по суті. Далі Касаційний суд доходить висновку, що це провадження не належить до сфери адміністративного розгляду і закриває його, залишаючи, однак, в силі рішення першої інстанції, згідно з яким реєстрація УПЦ КП залишається без змін.
У той же час на сайті ПЦУ в Закарпатті цю подія чомусь піднесли як «захист права на перехід громади в ПЦУ», хоча, нагадаємо, йдеться про судову суперечку УПЦ і Київського патріархату.