Єпископ Іов (Смакоуз): теорія про посилення влади Фанару – шлях до єресі
Ректор Почаївської семінарії вважає, що нинішня теорія про посилення влади Константинопольського патріарха в усьому світі – «перший без рівних» – початок шляху до єресі.
Єпископ Шумський Іов, вікарій Тернопільської єпархії та ректор Почаївської духовної семінарії пояснює: антиканонічні дії Константинополя – свідчення мирської орієнтації (секуляризму) в цій Церкві. Про це він сказав в інтерв'ю ресурсу «Православне життя».
«Апостол Павло в завершальній главі Другого Послання до солунян, яке було прочитано в ці дні, дає заповіт нам віддалятися від усякого брата, що ходить непорядно – порушує присягу і обітниці, який противиться апостольському Переданню, який змінює свою рідну Матір-Церкву на «бабусю», що увійшла в іншу сім'ю з обіцянкою якогось незрозумілого, непотрібного і навіть шкідливого "пряника" (Томосу) і вже почала командувати в ній», – підкреслив єпископ Іов.
За його словами, «сьогодні найстрашніше у греків-фанаріотів, наскільки вони фінансово залежні від парафіян-олігархів, що перебувають у спільнотах, які часто несумісні з християнством. І це в благополучній країні! Що ж у такому разі сказати про нечисленний Фанар у турецькому Стамбулі? Мабуть, там це явище вже традиція, що йде від Мелетія (Метаксакіса), панеллініста, який, згідно з багатьма дослідженнями, був пов'язаний з масонськими організаціями. Він введенням нового календаря в богослужіння створив у своїй Церкві в 1920-х рр. старостильний розкол, поспішно визнав законність англіканських хіротоній. Його якісь консервативні греки називали навіть "злим демоном"».
Крім того, пояснює владика, «Мелетій у 1922 р. створив нову теорію про обов'язкове і виняткове підпорядкування Константинопольській церкві всієї православної діаспори, всього православного "розсіяння", під яким він і його наступники розуміють не тільки окремих осіб, але всі православні парафії і навіть єпархії, які є поза межами держав, де існують Православні Автокефальні Церкви. Зв'язок із сумнівними організаціями та підтримка світської влади допомогли йому послідовно стати главою кількох Помісних Церков – Елладської, Константинопольської та Олександрійської. На кафедрі останньої він і помер у жахливій хворобі».
«Сучасні константинопольські каноністи вже дуже лукаво тлумачать 6-е правило Другого і 28-й канон Четвертого Вселенського Собору. Це дає підставу православним каноністам інших Помісних Церков викривати їх у "східному папізмі". А нинішня теорія про посилення влади Константинопольського патріарха в усьому світі – "перший без рівних" – хіба не початок шляху до єресі? А скільки болю і страждань отримала від них наша Церква протягом усього ХХ століття? Навіть згадувати гірко», – каже архієрей.
Він пояснив: «Зараз ми повинні зрозуміти сенс посланої нам спокуси – згуртуватися в Церкві, об'єднатися в Ній з Христом, знову гнаним і розіп'ятим, намагатися «зберігати єдність духу в союзі миру» (Еф. 4:3), як наставляє нас апостол Павло. Пошуки ж "правди" після вже відкритої нам і сяючої "тихим" світлом істини зазвичай призводять тільки до "вовків" в "темному лісі"».
Як повідомляла СПЖ, раніше намісник Святогірської лаври, митрополит Святогірський Арсеній пояснив, що патріарх Варфоломій не є одноосібним вершителем доль, тому що в Церкві всі важливі рішення приймаються соборно.