10 травня Церква вшановує преподобного Стефана, ігумена Печерського

Преподобний Стефан, ігумен Печерський, єпископ Володимиро-Волинський, з молодих років подвизався у Києво-Печерській обителі під керівництвом преподобного Феодосія і був його улюбленим учнем.

Преподобний Феодосій іноді доручав йому замість себе наставляти братію словом повчання. Перед смертю преподобного Феодосія ченці просили призначити його ігуменом святого Стефана, який був тоді доместиком (головним уставником на клирасі).

«Він виріс, – говорили вони, – під твоєю рукою, послужив тобі, дай його нам». І преподобний Феодосій доручив управління обителлю преподобному Стефану.

Під час його ігуменства був в основному відбудований великий храм на честь Успіння Пресвятої Богородиці, розпочатий ще преподобним Феодосієм.

Братські келії були переведені ближче до нового храму, а на колишньому місці залишилися кілька келій для ченців, яким було доручене поховання померлих і щоденне звершення Божественної літургії з поминанням покійних.

У 1078 році преподобний Стефан змушений був залишити монастир. На іншій горі, неподалік від рідної обителі, він заснував новий монастир на честь Пресвятої Богородиці (в пам'ять положення Її ризи у Влахерні), який був названий Кловським.

Монастир був заснований у подяку за благодіяння Матері Божої до Печерської обителі. Преподобний Стефан бачив, як прийшли з Греції майстри-муляри з іконою Матері Божої і розповіли видіння Цариці Небесної у Влахерні. Саме тому святий Стефан і створив на Клові церкву на честь Влахернської ікони Божої Матері.

У 1091 році святий Стефан був поставлений єпископом Володимира-Волинського і брав участь у перенесенні мощей преподобного Феодосія з печери у монастир. Він багато потрудився над наверненням до християнства жителів Волині.

Помер святитель Стефан 27 квітня 1094 року о 6-й годині ночі.